У батьківських риданнях знайшли користь для дітей

3,6 т.
У батьківських риданнях знайшли користь для дітей

Коли батьки засмучуються або збираються плакати, у них може виникнути спокуса придушити ці емоції або приховати сльози від своїх дітей. Природно, кожен батько чи мати хоче захистити свою дитину від неприємних моментів життя, але насправді плач перед дітьми приносить користь, пише видання "HuffPost".

У минулому році австралійський блогер Констанс Холл написала вірусну публікацію в Facebook про те, що її діти побачили, як вона плаче.

"У вихідні дні я дивилася дуже сумний документальний фільм з моїми дітьми, і коли у мене разом з дочками текли сльози, мій син поплескуючи обіймав нас і потирав наші спини. Я зрозуміла, що у моїх дітей все повністю в порядку з людськими емоціями, вони не травмовані, побачивши, як їхня мама плаче, вони дбають і розуміють, що це життя ", - додала вона.

Деякі експерти дали свій коментар виданню з приводу таких ситуацій.

Сертифікований радник, професійний консультант Теммі Льюіс Уілборн: "Якщо дитина бачить, як батько або опікун реагує на якусь подію або ситуацію, це може бути корисно, оскільки дозволяє дітям бачити, що можна висловлювати свої почуття".

Дитячий психолог Джилліан Робертс: "Діти можуть бути збентежені і перелякані, якщо побачать, що їхні батьки дійсно засмучені. Після цього важливо пояснити, враховуючи вік вашої дитини, що у вас був емоційний момент, але що ви в порядку і в подальшому з вами теж все буде добре".

Відео дня

"Людям потрібно дати дозвіл на переживання і поважати ці переживання", - сказав Робертс, зазначивши, що багато людей з різних сімей та культур соромляться відкрито виражати свої емоції. Подібні стереотипи особливо зачіпають молодих чоловіків.

Також видання зазначає, що занадто частий плач дорослих у присутності дітей навряд чи буде корисний для дитячої психіки. Якщо дитина бачить, що її батьки або опікуни плачуть занадто часто або надмірно, вона може подумати, що трапилось щось дуже серйозне.

Читайте також на OBOZREVATEL : Керівництво для дорослих, які не вміють грати з дітьми