У Чернівцях не залишилося жодної школи: діти навчатимуться у гімназіях та ліцеях
У Чернівцях тепер немає шкіл – самі гімназії та ліцеї. Змінились не лише назви загальноосвітніх закладів, а й статути.
Це відбувається в рамках реформи Нової української школи (НУШ). Скільки шкіл уже працюють не лише з новою назвою, а й у новому форматі, та що це означає для учнів, – повідомляє "Суспільне".
Як і чому школи перетворились на гімназії і ліцеї
Зміна назви і формату шкіл у Чернівцях пов'язана з НУШ – реформою Нової української школи (згідно з законами "Про освіту" та "Про повну загальну середню освіту"). Реформа, зокрема, скасовує терміни:
школа;
загальноосвітня середня школа;
початкова спеціалізована школа;
ліцей-інтернат;
навчально-виховний комплекс.
Заклади освіти стали: початковими школами, гімназіями та ліцеями. Реформа передбачає, що назви позначатимуть рівень освіти, який надає заклад, – пояснила начальниця управління освіти столиці Буковини Ірина Ткачук на пресконференції.
Згідно з реформою, заклади освіти мають поділитися на:
початкові школи – 1-4 класи;
гімназії – 5-9 класи;
ліцеї надаватимуть профільну освіту – 10-11 класи, згодом і 12 клас. У ліцеї можуть бути і класи гімназії.
За словами Ірини Ткачук, ліцеями у Чернівцях стали ті заклади, які можуть набрати на паралелі два класи і забезпечити для учнів три спеціалізації.
"При цьому також враховувалась територіальна доступність, віково-статева демографія, статистика дошкільнят", – пояснила чиновниця.
Скільки шкіл у Чернівцях уже переформатували
Мережа закладів загальної середньої освіти Чернівців тепер складається з:
22 гімназій;
22 ліцеїв;
одного військово-спортивного ліцею.
З 22 гімназій шість вже змінили статути, 16 ще переходять у новий формат: на наступний рік вони не набиратимуть десятий клас, але все ще матимуть 11-й клас. Тож прийняти статути та стати повноцінними гімназіями заклади зможуть після випуску учнів 11 класів.
Що зміниться для учнів та батьків
Випускники 9-х класів 2022-го року не зможуть піти в десятий клас у ту саму школу. З батьками вже провели тематичні збори і пояснили, де діти зможуть продовжити навчання. Після дев'ятого класу учні зможуть обрати ліцей, профіль якого подобається найбільше.
Фінансова автономія
Заклади середньої освіти мають змінити не лише назви і статути, а й стати фінансово автономними. Як зазначила начальниця управління освіти столиці Буковини Ірина Ткачук, фінансова автономія надає закладам можливість самим вирішувати, на що і як витрачати гроші.
Водночас з'являються виклики. Зокрема, для малокомплектних шкіл. Адже середній показник, який покриває освітня субвенція на оплату праці – це 27,5 учнів (з розрахунку в одному класі).
"Тому тут ми закриваємо потребу у додаткових фінансових ресурсах там, де освітня субвенція у розрізі окремих закладів освіти не покриває оплату праці", – каже Ірина Ткачук.
Чиновниця зазначила, що в інших обласних центрах заклади середньої освіти частково або повністю самі розпоряджаютья грошима. У Чернівцях частина закладів перейде на фінансову автономію з 1 січня 2022 року, ще частина – з 1 липня 2023 року.
Що таке реформа НУШ
НУШ – шкільна реформа, яку розпочала вже колишня очільниця МОН Лілія Гриневич і нині продовжує Сергій Шкарлет. Очікується, що вона завершиться у 2030 році, коли закінчать 12 клас перші випускники НУШ.
Ключова мета реформи – створити школу, "у якій буде приємно навчатись і яка даватиме учням не тільки знання, як це відбувається зараз, а й вміння застосовувати їх у житті". Одна з головний новацій: подовження навчання у школі до 12 років. Але головне, що за ці 12 років діти мають не лише отримати знання з певних предметів, а й "компетентності":
вільне володіння українською мовою;
здатність спілкуватися рідною (якщо відрізняється від державної) та іноземними мовами;
математична компетентність;
компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій;
інноваційність;
екологічна компетентність;
інформаційно-комунікаційна компетентність;
вміння навчатися впродовж життя;
громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, з усвідомленням рівних прав і можливостей;
культурна компетентність;
підприємливість та фінансова грамотність.
Яким має бути випускник НУШ
Особистість
Цілісна особистість, усебічно розвинена, здатна до критичного мислення.
Патріот
Патріот з активною позицією, який діє згідно з морально-етичними принципами і здатний приймати відповідальні рішення, поважає гідність і права людини.
Інноватор
Інноватор, здатний змінювати навколишній світ, розвивати економіку за принципами сталого розвитку, конкурувати на ринку праці, учитися впродовж життя.
Як раніше повідомляв OBOZREVATEL:
У 2021 році на місцях витратили менше 50% грошей, передбачених для реалізації реформи "Нова українська школа". Про це заявив міністр освіти та науки Сергій Шкарлет 30 листопада під час форуму "Нова українська школа 2021: синергія, інтеграція, менеджмент". Він зазначив, що якщо громадам не потрібна субвенція, її можуть перерозподілити.
На реформу системи шкільного харчування у 2022 році уряд виділить 1,5 млрд грн. Це будуть цільові гроші, передбачені на модернізацію харчоблоків. Про це під час четвертого регіонального форуму "Реформа системи шкільного харчування" у Львові 12 листопада сказав міністр освіти та науки Сергій Шкарлет.
Міністерство освіти і науки зареєструвало у Мін'юсті оновлені умови прийому абітурієнтів до вищих навчальних закладів у 2022 році. Наступного року, зокрема, абітурієнтам треба буде менше подавати паперових копій документів, а для вступу на деякі спеціальності доведеться обов'язково складати ЗНО з математики.