У 17 років вразив Forbes і наробив шереху в Росії. Український студент Марк Табацький про секрети успіху, роль у цьому Lego і тата в ЗСУ

Марк Табацький, студент першого курсу спеціальності "інженерія програмного забезпечення" Київської школи економіки, у 17 років створив свій перший ІТ-продукт. Завдяки його розробці можна розшифровувати аудіо- та відеофайли у текст. Таким чином хлопець хотів допомогти своїй мамі, яка працює журналісткою у "Forbes Україна". Згодом розробкою зацікавилась і сама компанія, викупивши права на користування сервісом.

Колишній школяр в ексклюзивному інтервʼю OBOZ.UA поділився секретом свого успіху та розповів, які предмети потрібно вчити у школі, щоб добре розбиратись в ІТ-напрямі. Хлопець розповів, що планує разом зі своїм батьком, який зараз перебуває на фронті, написати новий сервіс, який буде ще кращим.

– Які уроки найбільше вам подобались у школі та які дисципліни, на вашу думку, найнеобхідніші сучасній молоді, щоб досягати успіху?

– Моїм улюбленим предметом у школі була історія. Це сталося завдяки учителю з цього предмету – Сергію Володимировичу Ситнику. Він дуже цікаво та змістовно розповідав. Але, на жаль, він зараз не викладає цей предмет у школі, бо після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну пішов добровольцем на фронт.

А найкорисніші для сучасної людини – це українська мова, математика й англійська мова. Математика структурує мислення, рідну мову має знати кожна людина, а англійська потрібна, щоб мати змогу спілкуватися зі світом.

– Як ви готувалися до НМТ та які поради можете дати майбутнім випускникам? Чи потрібні репетитори для успішного складання тесту?

– Я онлайн займався додатково з англійської, української мов і математики. Ми вирішили залучити репетиторів, тому що останні роки в школі вчилися в дистанційному режимі. Знання були не дуже хорошими.

Я б радив, якщо є можливість, усе ж таки займатися додатково з учителями. Особливо зараз, коли всі педагоги вже навчилися працювати через інтернет і можна домовитися з тими, хто проживає в невеликих містечках. Це не так дорого, як у Києві. Наприклад, я займався з репетиторами з Кам’янського.

– Розкажіть про сервіс, який ви написали, про що він та як зʼявилась ідея його створення? Чи знаєте, скільки людей ним користуються? Як саме він допомагає користувачам інтернету? Чи плануєте створювати ще щось подібне або вдосконалювати наявний?

– Це сервіс розшифровки звукових файлів, який працює через Telegram за допомогою GPT-3.5. Ідея його створення з’явилася після того, як ректор Київської школи економіки Тимофій Милованов розмістив у себе на сторінці у Facebook фрагменти коду для запиту до GPT-3.5. Це було написано мовою Python, яку я на той момент уже знав.

Я бачив, як моя мама, яка працює журналісткою, витрачала багато часу на розшифровку інтерв’ю. Я зрадів, що можу їй допомогти, тож написав сервіс за два дні.

Потім сервіс почали використовувати мамині колеги. Я його постійно вдосконалюю. Через нього можна розшифровувати будь-які звукові файли, зокрема й відеофайли. Я старався поводитися з цим продуктом, як це роблять розробники: кожні два тижні випускав оновлення чи удосконалював щось. Помилки виправляв у міру їхнього виникнення.

Зараз там зроблено все, що можна. Сервіс працює більш-менш стабільно. Права на сервіс купило видавництво, що випускає Forbes Ukraine, де працює моя мама. Вона стала моїм представником у цій угоді, тому що на той момент я був неповнолітнім, мені було 17 років.

Наступним рішенням стане новий сервіс із розшифрування, який використовує GPT на локальній машині, а не в хмарі. І який буде дуже захищеним від кіберзагроз і можливого перехоплення інформації. Над ним зараз працює мій батько – програміст. Він нині перебуває на фронті, пише код у проміжках між бойовими чергуваннями. Я поки що не залучений у цей процес, але сподіваюсь доєднатися.

– Скільки нині ви знаєте мов кодування та скільки часу вам знадобилося, щоб їх вивчити? Які поради ви можете дати тим школярам/студентам, які планують це робити? Що найголовніше у цій справі?

– Наразі найкраще я знаю дві мови – С# та Phyton. Дещо гірше – Delphi, який ми вчили в школі, та C++. Також трохи знаю технології HTML та CSS. Вивченням програмування я займався з 14 років, відвідував профільну школу.

Що я можу порадити тим, хто хоче досягти успіху в програмуванні? Займайтесь цим, тільки якщо вам це подобається.

– Де саме ви вчитеся та чому обрали цей заклад освіти? Що потрібно знати і вміти для того, щоб навчатись на ІТ-напрямі?

– Я навчаюсь у Київській школі економіки на факультеті "Бакалаврські студії" на програмі "Програмна інженерія та бізнес-аналіз".

Коли ми з мамою вибирали навчальний заклад, відвідали кілька днів відкритих дверей різних вишів, спілкувалися зі студентами та випускниками. Також мама просила порад у своїх знайомих власників IT-компаній та директорів компаній, які наймають топменеджерів. Їй часто радили Київську школу економіки.

До речі, дні відкритих дверей – класна штука. На такому заході в КПІ ми послухали дуже корисну лекцію про те, як працює кабінет вступника, за яким принципом обирати пріоритети під час вступу та через що не треба хвилюватися.

Хочу сказати, що, вступаючи на IT, варто дуже гарно розуміти, куди ти йдеш. Бо програмування – модна тема, але якщо це тобі не подобається, то може нічого не вийти. Я би радив ще до вступу кудись спробувати вивчати цей напрям, щоб зрозуміти – твоє воно чи не твоє.

– Як довго ви готувалися до вступу? Хто вам у цьому допомагав? Ви отримали грант на навчання у Київській школі економіки. Як вам це вдалось?

– Ми все це робили вдвох із мамою, тому що мій тато зараз захищає нашу Батьківщину у складі ЗСУ.

Але він усе одно вплинув на мій вступ, тому що я отримав грант на покриття половини вартості навчання в Київській школі економіки як дитина захисника України. Другу частину вартості я маю відпрацювати у своєму виші. Що це буде, я поки що не знаю, відпрацювання ще не почалося.

Також я знаю, що гранти надавали тим вступникам, які заради навчання повертаються в Україну, тим, хто перемагав у всеукраїнських олімпіадах, а також тим, хто має 180 балів з одного з предметів. Але краще уточнити, тому що підстав для гранту більше, ніж я перелічив.

– Не хотіли здобувати освіту за кордоном?

– Я не розглядав варіант вчитися за кордоном, адже мій батько захищає Україну, я не хотів його кидати.

– Що вам допомагає розвиватися в обраній професії? Що мотивує?

– Мені подобається створювати ЩОСЬ майже з нічого.

– Яким ви були в дитинстві, чим цікавилися? Що розповідають батьки?

– Батьки розповідають, що технічний склад мислення в мене проявлявся вже змалечку. Мама каже, що одним із перших моїх слів було "трактор". Я любив розбирати на деталі все, що бачив. Складав конструктори Lego в гігантських кількостях. Причому я збирав ті, які були розраховані на дітей більш старшого віку. Також мені подобалося складати щось із Lego не за інструкцією, а вигадувати нове. Минулого року цю тонну деталей я передав у спадок своїй двоюрідній молодшій сестрі.

– Хто з рідних найбільше вплинув на ваше рішення йти обраним шляхом у професії?

– Коли мама запропонувала мені спробувати повчитися в школі програмування, я одразу не захотів. Але вони з татом змогли вмовити мене для початку хоч спробувати, пообіцяли, якщо не сподобається, не будуть примушувати. Але мені сподобалося, бо все давалося легко, і я був найкращим учнем у своїй групі. Мені було 14 років, а через рік викладач сказав, що я вже можу влаштовуватися на роботу. Але тоді було літо, і мені хотілося відпочивати.

– Які ваші плани на майбутнє?

– Мені дуже подобається історія українського айтівця Олександра Косована, який створив додаток для очищення Mac – CleanMyMac. Це виявилася найкраща програма у світі для цих цілей, і її завантажили на мільйони комп’ютерів у всьому світі. Це топова утиліта.

Я би хотів працювати в його компанії MacPaw. Або в компанії Genesys, яка теж створює IT-продукти для всього світу. Або самому створити щось подібне. Мама сподівається, що в Київській школі економіки я знайду майбутніх бізнес-партнерів для свого стартапу. Але що це буде, я не знаю.

– Як історія з концертом Олега Газманова у Бєлгороді повʼязана з вами? Була якась реакція з боку Росії?

– Я дізнався, що на день міста Бєлгорода на площі має виступати співак-путініст Газманов. Вирішив надіслати електронні листи в мерію, в поліцію, всюди, де тільки можна, про те, що площа замінована. Концерт, на жаль, тоді не скасували. Але, сподіваюся, що проблем я їм додав. Тому що в кожному листі був вірус, і хоч хтось та й відкрив його.

– Ваша мама писала, що у свої 18 років ви самі заробляєте гроші на розваги. Як? Поділіться з молоддю секретами?

– Як я вже казав, мій сервіс купив Forbes. Також у мене є кілька клієнтів, які користуються послугами з розшифровки. Так за два дні роботи я створив собі джерело доходу.

– Яку б мрію ви хотіли реалізувати найближчим часом і з чим вона повʼязана?

– Я мрію, щоб закінчилася війна і мій тато повернувся додому. Нам із мамою його дуже не вистачає.

Раніше OBOZ.UA розповідав, що школярка із Закарпаття, яка отримала премію Кабміну, розкрила свій секрет успіху.

Тільки перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та Viber. Не ведіться на фейки!