В Україні катастрофічно падає кількість першокласників: у яких регіонах ситуація найгірша. Інфографіка

В Україні критично зменшується кількість першокласників порівняно з попередніми роками. Подібна ситуація виникла не через виїзд дітей разом з батьками за кордон у звʼязку з повномасштабною війною, а у звʼязку з падінням рівня народжуваності починаючи з 2020-2021 років. 

На цьому зауважила голова громадської організації "Батьки SOS" Олена Парфьонова на сторінках видання ZN.ua. Так, очікується, що у 2029/2030 навчальному році кількість першокласників зменшиться на 30–33% порівняно з 2025/2026 роком. Відповідна тенденція до зменшення кількості школярів зберігатиметься, а українські школи дедалі більше порожнітимуть. 

Згідно з даними Міністерства юстиції України, у першому півріччі 2026 року кількість новонароджених зменшилась на 16%, порівняно з 2025 роком, а з довоєнним – майже удвічі. Ці діти мають піти у перший клас 2033 року. Найбільше народжуваність падає у прифронтових регіонах. Зокрема, на Донеччині вона скоротилася вдвічі, на Запоріжжі – втричі, водночас на Вінниччині, Тернопільщині та Львівщині народжується на 20% менше немовлят. Незабаром ці зміни відчує система освіти України. 

Нині середня наповнюваність класів в Україні становить 15,7 учня, проте у регіонах вона відрізняється: від 12,9 школяра у середньому в одному класі в Тернопільській області до 25,7 – у Києві. Найнижча середня кількість дітей у класах – у Тернопільській, Сумській, Чернігівській, Миколаївській, Хмельницькій, Вінницькій, Полтавській, Кіровоградській, Черкаській та Житомирській областях. І це означає, що для цих регіонів характерний вищий ризик реорганізації або укрупнення малокомплектних шкіл через демографічний спад і високу вартість утримання мережі шкіл.

Водночас у Києві та Київській області висока наповнюваність класів зумовлена концентрацією населення та високим попитом на місця у школах. Тоді як одні заклади освіти, розташовані в густонаселених спальних районах, набирають більше учнів, інші не завжди можуть відкрити перший клас. Подібна ситуація і у частині прифронтових регіонів, де деякі школи припинили функціонування через безпекові умови, тож учні вимушено ходять до тих, які продовжують працювати. 

Зменшується також і кількість дітей у дитсадках, що також впливає на мережу дошкільної освіти. Так, за останні 10 років кількість дитсадків скоротилася в 1,3 раза. Станом на травень 2026 року працює 11,6 тисячі закладів, тоді як у 2015–2019 роках їх було близько 14,8–14,9 тисячі. Кількість дітей, які відвідують садки, за цей самий період зменшилася майже вдвічі.

У 2027 році кількість дітей віком від одного до шести років, за прогнозами Міністерства освіти і науки (МОН), скоротиться з 881 до 570 тисяч. Тобто ще приблизно на 35% лише за один-два роки. 

Ситуація впливатиме і на реформу старшої школи. Згідно з даними Державної служби статистики, 2025 року в Україні налічується 11 820 закладів загальної середньої освіти. З них у сільській місцевості – 7426; у містах – 4394. Відтак майже 63% українських шкіл розташовані в сільській місцевості.

Демографічний спад впливатиме не лише на кількість учнів, а й на співвідношення між кількістю закладів академічної (старша профільна школа) та професійної (коледжі) освіти. Тому, плануючи мережу ліцеїв, держава має враховувати не лише прогнозовану кількість дітей, а й їхні можливі освітні маршрути, зазначає Парфьонова. 

Як відомо, МОН попереджало, що у 2029 році кількість першокласників буде щонайменше на 30% меншою, ніж 2025-го. Тож громади по всій країні повинні вже зараз готувати мережі шкіл до такого сценарію. Йдеться насамперед про підготовку існуючої мереж закладів освіти до нових реалій. 

Нагадаємо, якщо три роки тому, наприклад, у Києві, формувалося по кілька перших класів, то нині набирається один з невеликою кількістю учнів. Таку думку висловив український телеведучий Василь Зима. Водночас залишають країну і випускники, все більше обираючи іноземні виші. Попри те, що вчителі сподіваються, що заявок до першого класу побільшає, щороку їх стає менше. Крім того, у школах скорочується кількість педагогів. Зима вважає, що враховуючи подібну ситуацію, міністр освіти та науки повинен відвідувати ефіри телеканалів, засідання Верховної Ради та президента, добиваючись фінансування шкіл. 

Звернула увагу на проблему і директорка однієї зі шкіл Оксана Поліщук. Вона зазначила, що у прикордонних містах таку ситуацію можна зрозуміти, адже заклади знаходяться за кілька кілометрів від лінії фронту. Натомість, подібну тенденцію помічають і в Києві: торік першачків було відчутно більше, а деякі школи планували відкривати по 5–7 перших класів, а нині створюють ледве два. Стосується це і приватних закладів освіти. 

Водночас, у Верховній Раді також зазначали, що в Україні у 2025 році зменшилась кількість першокласників на 62 тисячі. 2024-го учнів, які йшли у перший клас було 314 тисяч, тоді як торік переступило поріг школи вперше – 252 тисячі дітей. Основними причинами зменшення кількості першокласників стало падіння народжуваності та масовий виїзд дітей на початку повномасштабного вторгення в Україну, сказали у парламенті. 

Раніше OBOZ.UA розповідав, що у школах Києва склалася невтішна ситуація з першокласниками.

Тільки перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та Viber. Не ведіться на фейки!