Українські школярі відстають у знаннях від однолітків у Європі на кілька років: які предмети "провисають"

Дослідження PISA-2022, яке проводиться раз на три роки серед 15-річних школярів, з математики, читання та природничо-наукових дисциплін, показало зниження якості засвоєння знань в українських підлітків. Згідно з результатами стали зрозумілі масштаби освітніх втрат, які мають учні, у звʼязку з тривалим дистанційним навчанням та стресом через повномасштабну війну Росії проти України.

Відео дня

Результати аналізу були розміщені на офіційному сайті Міністерства освіти та науки України. Зокрема, його очільник Оксен Лісовий зазначив, що вже почалася робота з надолуження освітніх втрат, а підсумки PISA-2022 зорієнтують українську систему освіти, на що саме потрібно спрямувати увагу першочергово.

"PISA дає величезний масив даних для розроблення і коригування освітньої політики. Ми розуміли, що освітні втрати через пандемію ковіду й війну неминучі, проте зараз у нас є розуміння масштабів. Ми вже розпочали роботу для надолуження освітніх втрат і будемо робити це, ґрунтуючись на результатах дослідження. Зокрема, у школах будують і ремонтують укриття. Закуповуємо автобуси, щоб учні з різних населених пунктів мали змогу діставатися до шкіл і здобувати якісну освіту. Разом із міжнародними партнерами закуповуємо гаджети для навчання", – сказав Лісовий.

Математична грамотність

За визначенням PISA, математична грамотність – це здатність школярів математично міркувати та формулювати, застосовувати й інтерпретувати математику для розв’язання проблем у різноманітних контекстах реального світу. У цій галузі в українських підлітків найнижчий рівень освітніх втрат. 58% учасників з України досягли базового (другого із шести) рівня математичної грамотності, 32% учнів – рівня 3 і вищих.

Різниця між Україною та іншими 35 країнами (ОЕСР) становить приблизно півтора року навчання за стандартами PISA (1 рік навчання = 20 тестових балів).

Природничо-наукова грамотність

Згідно з визначенням PISA, науково грамотна особа може брати участь в обґрунтованій дискусії про науку й технології, яка потребує навичок наукового пояснення явищ, оцінювання та планування наукового дослідження та інтерпретації даних і доказів. Результати з цієї дисципліни в українських школярів знизилися на 19 балів порівняно з 2018 роком.

Базовий рівень підтвердили 66% учнів. Рівня 3 і вищих досягли 36% учнів. Результати досліджень минулого разу були кращими з природничих наук, ніж із математики, тож, попри їх зниження 2022 року, падіння не таке помітне.

Читацька грамотність

Тестування з цієї дисципліни передбачає перевірку таких умінь:

• встановлення причинно-наслідкових звʼязків на основі одного чи кількох письмових джерел;
• уміння виокремлювати головне;
• розрізняти інформацію з різних типів текстів (художні, медіатексти, інструкції, графіки);
• тощо.

У читанні 15-річні школярі показали результат на 38 балів нижчий, ніж у 2018 році. 59% учнів досягли базового рівня, 29% – рівня 3 і вищих. У середньому українські підлітки відстають у читанні від однолітків країн ОЕСР приблизно на два з половиною роки навчання за стандартами PISA.

Чинники, які впливають на успішність підлітків

• Знання з математики відрізняються залежно від того, де навчаються діти. У ліцеях, гімназіях і спеціалізованих школах – 457 балів, загальноосвітні школи – на 23 бали більше, технікуми, коледжі і заклади професійної освіти (ПО) – на 58. Учні закладів ПО приблизно на три роки відстають від своїх однолітків з ліцеїв, гімназій і спеціалізованих шкіл. Схожі результати спостерігаються і у читанні та природничо-наукових дисциплінах.
• Гендерний розрив – хлопці на 10 балів випереджають дівчат з математики, а в читанні навпаки дівчата випереджають хлопців на 23 бали. Водночас у природничо-науковій галузі різниці майже немає.

• В Україні школярі витрачають на домашні завдання з математики найбільше часу з усіх країн – від однієї години.
• Зниження рівня булінгу у закладах освіти, порівняно з 2018 роком, становить 7,6%. У МОН припускають, що це повʼязано з переходом на дистанційний режим навчання.

"Те, що дослідження в Україні було проведено, є прикладом неймовірної згуртованості, незламності та сили наших освітян та учнівства. Обставини, які визначали останні роки життя українців, зумовили зниження результатів PISA з усіх галузей, а найбільше – із читання. Та спільна віра в майбутнє і наша сила перетворюють цю інформацію на підстави для планування подальших дій, а не на вирок", – підсумувала директорка Українського центру оцінювання якості освіти і національна координаторка PISA в Україні Тетяна Вакуленко.

Україна приєдналася до PISA у 2018 році. Дослідження відбувається раз на три роки й охоплює понад 80 країн й економік світу. Проте PISA-2022 провели не через три, а через чотири роки внаслідок пандемії COVID-19. В Україні, попри труднощі, спричинені повномасштабною війною, вдалося організувати моніторинг у 18 з 27 регіонів нашої країни.

Раніше OBOZ.UA розповідав, що стало відомо, яких фахівців катастрофічно бракує в навчальних закладах України.

Тільки перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та Viber. Не ведіться на фейки!