Вчителі назвали п'ять речей, яких ніколи б не робили зі своїми дітьми після побаченого в школі

Викладачі поділились своїми багаторічними спостереженнями за поведінкою батьків та як вона позначається на дітях. Пропрацювавши в закладах освіти, вчителі сформували п’ять пунктів, чого вони точно будуть уникати у власних сім’ях.

Історії викладачів та їхні висновки опублікував Huffpost. Пропонуємо ознайомитися з ними докладніше.

Не бути батьками-гелікоптерами

Під поняттям "гелікоптер" Кеті Німчик, колишня вчителька англійської мови в середній школі в Міннесоті, має на увазі надмірну опіку та втручання у життя дітей. Не говорячи про те, що в довгостроковій перспективі це шкідливо для дітей.

"Звичайно, коли діти маленькі, вони потребують більшої участі батьків, але мета полягає в тому, щоб батьки і вчителі передавали все більше відповідальності учням, коли вони дорослішають, щоб вони опановували такі важливі життєві навички, як організація, управління часом і відповідальність", – сказала Німчик.

За словами колишньої вчительки, коли вона викладала в старших класах, то бачила, як багато батьків постійно зверталися до неї з проханням проконтролювати оцінки, виправдовували поганий вибір дитини, а іноді допомагали учням із завданнями, що ті аж переставали вчитись.

"Важко спостерігати за тим, як ваша дитина робить помилки та має справу з їхніми наслідками, але це також необхідно для того, щоб вона була готова покинути гніздо і досягти успіху, ставши дорослою людиною", – зазначає викладачка.

Не давати обіцянок, яких не можеш виконати

Кеті Бринель, мати двох дітей та викладачка п'ятого класу зі штату Мен, розповідає, що діти відчувають біль і розчарування, коли їхні батьки обіцяють їм щось приємне (наприклад, подорож або можливість побачити іншого з батьків), але не дотримуються своїх слів.

"Я знаю, що в житті трапляються речі, яких ми не можемо контролювати. Проте ще до того, як у мене з'явились діти, я зрозуміла, що мої учні знають різницю між батьками, які йдуть до кінця, і несподіваним сценарієм, який усе перекреслює", – розповіла вчителька.

Одна справа, коли дитина розчарована тим, що її плани провалилися, інша ж – коли дитина мириться з тим, що її батьки не можуть зібратися з думками, зауважила вона. Такі ситуації створюють недовіру у стосунках. Тож пообіцяли – дотримуйтесь своїх слів.

Не звинувачувати вчителя без попередньої розмови

Німчик розповідає, що неодноразово відчувала, що батьки або опікуни робили поспішні висновки щодо її педагогічних рішень, не вислухавши її точку зору.

За словами викладачки, іноді такі судження батьків надходили у вигляді коротких електронних листів "з вимогою дізнатися, чому учень отримав низьку оцінку". В інших випадках, це були звинувачувальні запитання на батьківських зборах на кшталт: "Чому ви навчаєте мою дитину цього?".

Бували ситуації, коли батьки йшли прямо до директора зі скаргою, яку можна було б легко вирішити шляхом прямого спілкування з нею, ділиться вчителька.

"Здебільшого, як тільки батьки чи опікуни говорили зі мною, вони розуміли, що вдома вони, можливо, не отримують всієї історії. І що важливіше – я не монстр, який хоче забрати їхню дитину!" – говорить педагог.

Тайрелл Лі, вчитель суспільствознавства школи Північної Кароліни, розповів, що також відмовляється бути батьком, який завжди на боці своєї дитини, не почувши розповідь іншої сторони.

"Через те, що діти схильні вигадувати історії, я повинен довіряти вчителю як професіоналу, адже він робить найкраще для моєї дитини", – сказав він.

До будь-якої проблеми в школі варто підходити з припущенням, що педагог має позитивні наміри, вважає Німчик. Але пам’ятати, що викладачі – також люди й теж можуть робити помилки.

Не вірити у потенціал дитини

Хосе Вілсон, виконавчий директор і співзасновник EduColor, колишній вчитель математики в середній школі Нью-Йорка, розповідає, що як батько він не буде недооцінювати свою дитину, коли йдеться про її академічний потенціал. Те, що батьки мали труднощі з певним предметом або погано вчилися в школі, не означає, що такий самий результат чекає і на їхніх дітей.

Замість того, аби говорити дитині: "Ми не були хорошими в цьому, тому не очікуємо, що ти теж досягнеш успіху", краще запитайте: "Як ми можемо зробити так, щоб у тебе вийшло краще, ніж у нас?", розповідає викладач.

Не скасовувати сімейних подорожей, навіть якщо доведеться пропустити кілька днів у школі

Коли Бринель викладала, батьки й учні дуже хвилювалися, що їм доведеться відпрацьовувати уроки або діти багато пропустять через відсутність протягом кількох днів. Проте час проведений із сім’єю набагато важливіший, аніж пропущені уроки, які можна з легкістю наздогнати.

Раніше OBOZREVATEL розповідав, як привернути і втримати увагу під час уроку.

Тільки перевірена інформація в нас у Telegram-каналі Obozrevatel та Viber. Не ведіться на фейки!