"Вертолітні батьки", ілюзія успіху та страх: штучний інтелект назвав причини депресій покоління Z. У мережі дискусія

''Вертолітні батьки'', ілюзія успіху та страх: штучний інтелект назвав причини депресій покоління Z. У мережі дискусія

Штучний інтелект назвав основні причини депресії покоління Z – людей, які народилися після 2005 року. У відповіді ШІ йдеться про те, що це може бути результатом кількох глобальних факторів: виховання "вертолітних" батьків, які вирішували усі проблеми дітей, вплив соціальних мереж (створення ілюзії легкого успіху через картинку, яку показують блогери), а також зниження вимог та стандартів у освіті.

Про це написала у Fаcebook Ольга Різниченко, засновниця комунікаційної агенції "Friends of Brands", комунікаційний стратег. Вона розповіла, що в однієї з її клієнток з США просто почали зникати маркетологи через "gen Z depression".

Хтось зникав через нервові зриви і з'являвся кілька разів на місяць, хтось просто переставав робити свою роботу.

Різниченко запитала у ШІ, з чим можуть бути пов'язані депресії у молоді, і ось, що він відповів:

виховання та батьківство:

  • "вертолітні батьки", які вирішували всі проблеми дітей, надмірно опікали і захищали від труднощів;
  • виховання в стилі "ти особливий" без прив'язки до реальних досягнень;
  • відсутність досвіду подолання невдач у дитинстві.

Технологічні зміни:

  • швидкі результати у відеоіграх та соцмережах сформували очікування миттєвої винагороди;
  • зниження концентрації через постійне перемикання уваги;
  • залежність від цифрової стимуляції;
  • складність з довгостроковим фокусуванням.

Соціальні медіа:

  • створення ілюзії легкого успіху через історії інфлюенсерів;
  • постійне порівняння себе з відфільтрованим життям інших та нереалістичні очікування від життя та роботи.

Економічні фактори:

  • доступність кредитів та батьківської підтримки;
  • відсутність досвіду життя в складних економічних умовах;
  • нерозуміння реальної вартості грошей.

Освітня система:

  • фокус на самооцінці замість реальних досягнень;
  • зниження вимог та стандартів, уникнення конкуренції та змагань;
  • надмірна толерантність до посередніх результатів.

Культурні зміни:

  • популяризація ідеї "роби що любиш";
  • культ індивідуалізму без врахування соціальних зобов'язань;
  • страх перед будь-яким дискомфортом.

Ментальне здоров'я:

  • популяризація терапії без реальної роботи над собою;
  • уникнення стресу будь-якою ціною.

Ринок праці:

  • надмірна кількість "мотиваційних" історій про молодих мільйонерів;
  • ілюзія легкого підприємництва;
  • романтизація фрілансу та віддаленої роботи;
  • знецінення "звичайної" роботи.

Відсутність життєвого досвіду:

  • пізніший початок самостійного життя і менше досвіду підробітків у підлітковому віці;
  • відсутність необхідності самостійно вирішувати проблеми і брак практичних життєвих навичок.

Глобалізація:

  • ілюзія нескінченних можливостей;
  • складність вибору через надмір опцій;
  • страх прийняття остаточних рішень;
  • постійний пошук "кращого варіанту".

Усі ці фактори, пише авторка допису, призвели до того, що молоде покоління боїться невдач більше, ніж прагне успіху, і постійно очікує схвалення, не має досвіду подолання труднощів та ухвалення важливих рішень.

Виправити ситуацію можна, змінивши підходи до виховання дітей: повернути конкуренцію в освіту та сформувати реалістичні очікувань від життя та роботи.

У коментарях користувачі влаштували дискусію. Вони зазначали, що до певних труднощів дійсно могла привести певна лайтовість у вихованні й освіті, а дитиноцентризм – це маркетинг, який продав нам на мільйони іграшок, курсів, гуртків, ґаджетів.

Інші зазначають, що люди покоління Z навсправді генерують чудові ідеї та не бояться сказати керівникам про недоліки.

  • Так, лайтовість у вихованні та освіті призвела до певних труднощів. Молоді люди не навчені долати перешкоди та труднощі. Раніше це було, здається, не так масово. А зараз від батьків вимагають забезпечити нормальний рівень життя та комфорту для дітей, але самих дітей у ці процеси не залучати. Змінилися певні ринкові моменти. Купити нові шкарпетки зараз для більшої кількості людей стало вигідніше, ніж латати порвані.
  • Батьки зараз опинилися в виделці між: бути кращими батьками ніж були у мене, та полегшити собі життя та напруження від вимог до батьківства через сучасні технології. Тобто, коли не можеш з чимось впоратися, дати дитині телефон або включити мультики і так отримати бажану паузу.
  • Ми у світі нереалістичних вимог, які не враховують індивідуальність та контекст, але ця цегла загорнута в оксамит толерантності та уникання критики і конкуренції, які лише імітують дбайливе ставлення до людей.
  • Увесь цей дитиноцентризм – чистої води маркетинг, який продав нам на мільйони іграшок (розвиваючих, ясна річ), курсів, гуртків, гаджетів для дітей та купу курсів про батьківство та спеціальних психологів для батьків (які б навчили їх бути "хорошими батьками"). Ринок спочатку заробив, а тепер незадоволений результатом (звичайно, у всьому винні батьки, хто ж іще?).
  • А можна просто брати на роботу людей старшого віку, які собі не на користь, але працюють віддано і обовʼязково . Пояснення безвідповідальності можуть бути різні. Причина одна - безкарність. Коли люди знають, що наслідків не буде, то все. Невже хтось думає, що у старшого покоління не було депресій чи завищених очікувань? Все так само, бо за виключенням новітніх технологій все як і 1000 років тому: любов, біль, заздрість, жадібність і т.д.
  • Нічого страшного, посидять у батьків на шиї, наберуться кредитів, підуть працювати руками і життя навчить.
  • Не всі молоді люди виховувалися в однакових тепличних умовах. Ті, що пройшли школу життя, прийдуть на заміну тим, в кого лапки на ксанаксі.
  • Z-кі насправді дуже класно перфомлять, генерять круті ідеї та, що важливо, не бояться сказати боссу про недоліки. І в стенфордському репорті Z, якшо коротко, характеризує так: In summary, a typical Gen Zer is a self-driver who deeply cares about others, strives for a diverse community, is highly collaborative and social, values flexibility, relevance, authenticity and non-hierarchical leadership, and, while dismayed about inherited issues, has a pragmatic attitude about the work that has to be done and how to address issues.

Як повідомляв OBOZ.UA, консультантка з освіти радить абітурієнтам обирати не конкретну професію, а сферу діяльності, у яку вони входитимуть через бакалаврат.

Тільки перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та Viber. Не ведіться на фейки!