Як допомогти підлітку визначитися з майбутньою професією

Коли в хаті підростає випускник родина не може ані думати, ані говорити ні про що інше, окрім майбутнього вступу до вузу. Цілий рік усі дорослі члени родини живуть розмовами про підготовчі курси, репетиторів і майбутні тести. За вечерею лунають розповіді про те, що син співробітниці, вступив на бюджет, а двоюрідний племінник в минулому році провалив тести, хоча батьки і викинули купу грошей на репетиторів.

Відео дня

Батьки обирають вузи, нервово шукають курси і репетиторів, намагаються постійно нагадувати випускникам про важливість гарнго атестату і переживають набагато більше, ніж свого часу переживали з приводу власних іспитів. Щаправда, є один маленький момент: далеко не завжди, намагаючись влаштувати долю своїх улюблених дітей, батьки питають що з цього приводу думають самі діти.

Якщо дитині не подобається обраний батьками вуз або спеціальність, це в більшості випадків не має для батьків жодного значення.

"Ну що він може розуміти в свої 16-17 років? Не хоче бути програмістом? А що він взагалі хоче? Він взагалі нічого не хоче, тільки гуляти до ранку так в Інтернеті сидіти".

На жаль, саме так і скажуть більшість батьків старшокласників, намагаючись за своїх дітей вирішити ким їм бути і чим займатися протягом усього подальшого життя.

Однак, якщо батьки хочуть, щоб дитина не тільки вступила до вузу, а й закінчила його, а потім ще й працювала за фахом, вони просто зобов'язані запитати випускника про його уподобання і погляди на своє майбутнє.

Отже, як допомогти випускникові визначатися з майбутньою спеціальністю?

Пауза

Випускний клас - це найскладніший період в житті випускника і його родини. Нескінченні курси, репетитори, факультативи, шкільні заняття, домашні роботи, доповіді, лекції тощо. Всі разом це тисне на школяра і його батьків і до кінця року і дитина, і його близькі відчувають себе неймовірно спустошеними і виснаженими.

Якщо ви ще не остаточно визначилися з тим, на яке саме відділення того чи іншого вузу варто вступати вашій дитині, але біганина по курсам і факультативам вже почалася - візьміть на пару тижнів паузу. Просто зупиніться і дайте дитині кілька тижнів відпочинку. Школяр не пропустить за ці два тижні щось надважливе, але зможе відпочити і зібратися з думками. Ця імпровізована відпустка дозволить дитині розібратися в своїх відчуттях і прийняти рішення щодо того, чим би вона хотіла займатися надалі.

Підводні камені

Якщо дитина визначилася зі своєю майбутньою спеціальністю постарайтеся забезпечити їй можливість спілкування з фахівцями в цій галузі. Якщо школяр вирішив стати хірургом - зробіть все можливе, щоб він мав можливість поговорити за чашкою кави з тим, хто дні і ночі безперервно проводить в лікарні і знає про спеціальність хірурга все. Якщо випускник вирішив стати програмістом - йому необхідно поговорити з фахівцем в цій галузі. А якщо у нього буде можливість зануритися в світ обраної спеціальності і побувати за лаштунками - це взагалі було б ідеально. І це стосується абсолютно всіх спеціальностей.

На жаль, більшість студентів після першого семестру навчання в вузі відчувають глибоке розчарування, оскільки починають розуміти, що обрана спеціальність - це не те, що їм потрібно. Ще більша половина, отримавши дипломи так ніколи ними і не скористається.

Річ у тім, що обираючи майбутню спеціальність ані дитина, ані її батьки не знають про підводні камені тієї чи іншої спеціальності. Наприклад, про що думає старшокласник, який вирішив стати журналістом? Він бачить себе з мікрофоном або диктофоном в гарячій точці, він уявляє, що бере інтерв'ю у перших осіб країни і бачить свої матеріали на перших шпальтах провідних світових видань.

Але ані школяр, ані його батьки уявлення не мають про те, що у всіх журналістів ненормований робочий день, а це значить, що якщо пізно ввечері щось десь станеться, журналіст не піде додому до родини, а буде писати матеріал або знімати сюжет. Школяр уявлення не має про те, що журналісти працюють по вихідних і святах і працюють вони 24 години на добу.

Так він, вмикає телевізор і бачить, що новини виходять щодня незалежно від дня тижня, але ж він навіть не замислюється про те, що ці новини хтось знімає, монтує і випускає в ефір.

Саме тому, щоб школярі не купували кота в мішку, батькам варто було б зробити все можливе, щоб дати дітям можливість поговорити з фахівцями в тій сфері, якою вони хочуть займатися. Безумовно, це не гарантуватиме, що дитина не розчарується і не пошкодує про зроблений вибір, але принаймні цей вибір буде більш усвідомленим.