Як поставити наголос у слові "ненависть": його постійно плутають

Наголос – це виділення одного зі складів слова шляхом підвищення тону або часткового подовження голосного звуку. Правильне наголошування – це не лише технічний момент, а й частина культури усного мовлення.

Українська мова має чимало слів, у яких наголос викликає труднощі навіть у досвідчених мовців. Одне з таких – "ненависть". У побутовому мовленні можна почути різні варіанти: нЕнависть, ненАвисть. Проте лише один із них є нормативним, розповідає OBOZ.UA.

У деяких мовах наголос статичний. У французькій він завжди падає на останній склад, у польській – майже завжди на передостанній. В українській мові такої фіксованої норми немає: наголос вільний і може змінюватися залежно від слова.

Саме завдяки цьому українська мова вважається милозвучною. Але через відсутність суворих правил правильні варіанти потрібно запам’ятовувати одразу разом із вимовою.

За орфоепічними нормами правильно говорити ненАвисть – із наголосом на другому складі.

Саме цей варіант фіксують сучасні словники: "Орфоепічний словник української мови" та "Словник наголосів української мови".

Це постійний наголос, який не змінюється ні в якому відмінку.

До речі, мовознавці кажуть, що, окрім репресованих слів, є і репресовані українські наголоси. Це можуть бути ті слова, що тепер марковані як лексеми з одним наголосом, але історично їх було два. Або й навпаки. Для прикладу можна навести слова "простий", "також" і "завжди" – сучасні словники фіксують двоякий наголос. Але історики мови кажуть, що раніше наголос був один: прóстий, такóж, зáвжди. А потім їх наблизили до російських: прости́й – простóй, тáкож – тáкже тощо. Детальніше – читайте у матеріалі.

Також OBOZ.UA розповідав, що багато хто неправильно наголошує слово "зручний".

Підписуйтесь на канали OBOZ.UA в Telegram і Viber, щоб бути в курсі останніх подій.