Як створити довгострокову внутрішню мотивацію до навчання?
Мабуть, головна ідея, яку я виніс з університетської педагогіки та методики викладання, – це те, що мотивація має бути на кожному уроці. На початку своєї кар’єри вчителя математики я витрачав цілий урок (це було поза правилами, бо є календарний план, і там такого немає) на розповідь двох історій (для хлопців та дівчат). Хлопцям я розповідав про те, як ракета "Патріот" збиває ворожу ракету, що летить із надзвуковою швидкістю, на захмарних висотах. Розповідав детально, з дифурами та думкою, про те, що Україна – космічна держава і має науковців- математиків високого рівня. Дівчатам розповідав про різницю між векторною та растровою графікою та важливістю математики для гарного зовнішнього вигляду. В кінці я ставив просте запитання: хто хоче знати математику краще за всіх? І на диво, в кожному класі, всі, справді всі, кричали – Я. Потім той втрачений урок я надолужував у рази за рахунок високої зацікавленості в рівняннях та синусах.
Маючи досвід навчання десятків тисяч дітей, ми зрозуміли, що як тільки перейдемо від teaching до learning, тобто створимо внутрішню мотивацію до навчання –результат буде приголомшливим. Зараз ми використовуємо значно ширший інструментарій для зацікавленості учнів, ніж просто розповідання історій, і нижче ми коротко описали ті фішки, які намагаємося постійно впроваджувати під час наших уроків.
1. Дати дітям право на свою власну думку, яка може відрізнятися від думки вчителя-експерта. Якщо діти щодня копіюють учителя, його систему приорітетів тощо, то їм важко стати відповідальними та навчитися робити зважений вибір.
2. Навчити дітей – що їхні прізвище та ім'я – це теж бренд. І підписуючись під розв'язком задачі, наприклад, вони ставлять свій бренд – знак якості. Доможіть їм підвищити стандарти цієї якості.
3. Починайте та закінчуйте урок мотиваційно, так щоб підкреслити обдарованість кожного учня.
4. Допоможіть учням побачити, як працюють експерти високого рівня, в тій галузі, в якій Ви їх навчаєте. Якщо Ви викладаєте фізику – покажіть останні досягнення в цій сфері. Підніміть стандарт якості.
5. Давайте кожному учню персоналізований фідбек. У той спосіб і в тій формі, і в той час, коли він буде правильно сприйнятий. Робіть це регулярно і відмічайте прогрес.
6. Частіше нагадуйте учням про великі цілі та мотивуйте їх мислити стратегічно. Навчіться пов'язувати цілі навчання з власними цілями та цінностями учнів.
7. Використовуйте горизонтальну підзвітність та мотивацію у класі. Робота в парах та в малих командах дуже важлива – це дає і впевненість, і конкурентноздатність, і самоефективність. Когось мотивує вчитель, когось батьки, хтось вмотивований своїми цілями, когось мотивують свої друзі. Ми всі різні й учні також.
8. "Забути" про школу. Чим більше щось "пахне школою", тим менша ймовірність отримати найкращого генія від учня. Це не означає, що в школі це неможливо, але учні – особливо старша школа та ВУЗ – думають про школу інакше, ніж вчителі та батьки.
Чим більше особистих і справжніх причин для навчання, тим більше шансів побачити найкращий результат у цього учня.
9. Виходьте за межі школи. Незалежно від того, чи "ви публікуєте щось у реальному світі", чи з'єднуєте учня середньої школи з університетом, чи учня середньої школи з експертом у галузі соціології чи ембедед-програмування. Тобто, якщо під час виконання завдань учні мають законну причину "залишити школу", тим більше мотивації ви отримаєте – адже всі діти хочуть стати дорослими і робити нарешті щось вагоме.
10. Зробіть цікавість, радість та пристрасть важливими "валютами" у вашому класі. Заохочуйте їх, підкреслюйте, дякуйте тим, у кого вони є. Придумайте щось, щоб спонукати всіх переживати ці емоціїї та відмічати їх в інших.