Який відсоток молоді в Європі не працює і не навчається та чому Україні варто бити на сполох. Таблиця

В Європі 11% молоді віком від 15 до 29 років не працювали і не навчалися (NEET), згідно з даними 2024 року. Країни Європейського Союзу (ЄС) хочуть скоротити цей показник до менш ніж 9% до 2030 року. 11 із 34 уже досягли цієї мети станом на 2024-й.

За даними Євростату, частка молоді NEET в ЄС варіювалася від 4,9% в Нідерландах до 19,4% в Румунії. Водночас найбільш високий показник спостерігається у країнах-кандидатах – Туреччині 25,9% та Боснії і Герцеговині – 22,2%. На цьому зауважив доктор економічних наук і професор Олександр Костюк у дописі в Facebook.

Він зазначає, що у Південній та Південно-Східній Європі показники NEET значно вищі, тоді як у Західній та Північній – результати кращі. Показники вищі від середніх по ЄС мають Румунія – 19,4%, Італія – 15,2%, Сербія – 14,9%, Литва – 14,7%, Греція – 14,2% та Болгарія – 12,7%, Німеччина – 8,5%.

Найуспішнішими вважають країни з нижчим показником. Зокрема:

Ці країни демонструють успіхи у допомозі молоді знайти свій шлях. Водночас показник Туреччини більш ніж у п'ять разів перевищує показник Нідерландів. Це пояснюється тим, що існує великий розрив між навичками, яких вимагає ринок праці, та навичками, які здобувають студенти в університетах.

Окрім того, дослідження Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) за 2025 рік показує відносно низьку частку випускників у галузі науки, технологій, інженерії та математики (STEM) у Туреччині. У звіті міститься заклик до збільшення кількості курсів, що відповідають потребам ринку праці.

За словами Костюка, молодь Туреччини й деяких інших країн потрапляє у кваліфікаційну яму, що ускладнює пошук роботи за спеціальністю або залишає без роботи взагалі. Освітянин зазначає, що на це варто звернути увагу й Україні. Так, наприклад, станом на 2020 рік близько 15,5% молоді не працювали або не здобували освіту. За показником працевлаштування випускників наша країна має не більше ніж 60% проти найгіршого в Європі – 77,3% в Італії. Такі дані свідчать про значну відстань між системою вищої освіти й ринком праці.

"Ці наші два показники – 15,5% молоді, яка не працює або не здобуває освіту, що не є найгіршим показником в Європі, та 58% – показник працевлаштування випускників ЗВО (дані 2021 року), що значно нижче за найгірший показник в Європі, потребують окремої уваги уряду та МОН, бо яскраво свідчать про відсутність балансу між системою вищої освіти та ринком праці. На цьому фоні показник охоплення молоді в Україні вищою освітою – майже 60%, що є одним із найвищих в Європі, викликає подив і свідчить про значну відстань між системою вищої освіти й ринком праці", – зазначає Костюк.

Раніше OBOZ.UA розповідав про топ-10 країн, де навчається найбільше українських студентів.

Тільки перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та Viber. Не ведіться на фейки!