Зазубрювання, гонитва за оцінками, а до іспитів готують репетитори: ексзаступник міністра освіти розкритикував старшу школу в Україні

Старшокласники вивчають у школі 15-18 предметів та не розуміють, для чого їм така кількість дисциплін. Крім того, учні не отримують необхідних знань та умінь, тож навчання перетворюється на гонитву за оцінками. Більш того, школярі змушені готуватися до вступних іспитів з репетиторами, адже діти лише зазубрюють матеріал.

На цьому зауважує ексзаступник міністра освіти та науки Павло Хобзей у дописі Оsvita.ua. Він зазначає, що така ситуація призводить до формального виконання завдань, списування або обману. Крім того, за його словами, коли система не працює чесно, то діти вчаться її обходити.

"Нині старшокласники змушені вивчати 15–18 предметів одночасно. Чи реально осягнути все однаково глибоко? Ні. Чи мотивує це дітей до навчання? Теж ні. Вони чесно запитують: "Навіщо мені це?". Батьки розповідають, що їхні діти після школи змушені витрачати години на додаткові заняття з репетиторами, щоб підготуватися до вступу. У школі ж вони здебільшого не отримують тих знань і умінь, які їм потрібні. Учителі намагаються охопити величезний обсяг матеріалу, але це перетворюється на суцільну гонитву за оцінками, а не за розумінням і навичками", – пише ексчиновник.

За його словами, учні нині потребують іншого навчання, саме тому старша школа повинна бути профільною. Таким чином, старшокласники зможуть обирати предмети для поглибленого вивчення й саме ті, які їх дійсно цікавлять. Тож діти матимуть не лише мотивацію, але й якіснішу підготовку до університету.

"Розвинені країни вже давно впровадили подібні моделі освіти, і це дає результат. Якщо дитина обирає біотехнологічний профіль – вона має змогу зосередитися на математиці, біології, хімії, фізиці, ІТ, біотехнології. Якщо профіль англійської мови – то отримує глибші знання з цієї мови, літератури, заглиблюється у світ перекладу та дізнається про походження слів. Це не тільки підвищує рівень зацікавленості учнів, а й формує їхню конкурентоспроможність на ринку праці та у вищій освіті", – зауважує Хобзей.

Водночас, для ефективності профільної освіти необхідна мережа академічних ліцеїв, які зможуть забезпечити реальний вибір профілів, кращих викладачів та створити сучасну матеріально-технічну базу. За словами експосадовця, зробити це у малих школах неможливо, адже там бракує кадрів, лабораторій та ресурсів.

Громадам, де немає великої кількості старшокласників, потрібно співпрацювати й створювати належні умови для доступу і навчання у ліцеях школярів. Саме такий заклад освіти має стати фундаментом, який допоможе скоротити розриви у навчанні дітей з міської та сільської місцевостей.

Колишній міністр освіти запевняє, що система, де учні вдають, що навчаються, а вчителі – що навчають, не має майбутнього. Тоді як реформа старшої профільної школи може змінити цю ситуацію, щоб у країні розвивалась сучасна освіта. За словами експосадовця, діти мають право на якісні знання вже зараз, саме тому не варто зволікати з реформами та чекати, коли закінчиться повномасштабна війна.

Раніше OBOZ.UA розповідав, що село на Чернігівщині придумало спосіб, як врятувати гімназію від закриття.

Тільки перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та Viber. Не ведіться на фейки!