"Згадайте казку про трьох поросят". Як проходитиме ДПА у 4, 9 і 12 класах: чому школярам і батькам не варто хвилюватись

В Україні запроваджується поетапне відновлення державної підсумкової атестації (ДПА). Так, вже восени планується провести пілотування з літературної та матемачної галузі для 2000 десятикласників. Очільниця Українського центру оцінювання якості освіти Тетяна Вакуленко розповіла, як проходитиме ДПА у школах та чому батькам та школярам не потрібно хвилюватися.

В інтервʼю Освіторії Вакуленко зазначає, що скоріш за все закладам освіти доведеться друкувати певні матеріали, адже зробити централізований друк і доставку для атестації доволі складно. Водночас вона зауважує, що цю частину моделі потрібно пропрацювати.

За словами очільниці УЦОЯО, в учнів 4 класів не повинен виникати страх перед ДПА, адже згідно з законодавством, вона проводиться виключно з метою моніторингу. Стрес у дітей може зʼявитися, якщо вчителі чи батьки залякують учнів напередодні, натякаючи, що якщо її не скласти, станеться "щось страшне". Школярів не лишатимуть на другий рік або не відрахують, навпаки, батьки та вчителі матимуть інформацію про рівень знань дітей. Таким чином, у пʼятому класі педагоги розумітимуть, що учень вже опанував, а над чим потрібно ще працювати.

"Тоді в предметному навчанні ми не будемо одразу намагатися зануритися в найскладніші теми, а подумаємо, як підтягнути базу. Адже, коли немає фундаменту, будівля не збудуєш. Класична казка про трьох поросят саме цього нас і навчала: не можна будувати тимчасові конструкції, якщо хочеш, щоб вони були міцними й довговічними", – зазначає Вакуленко.

Результати ДПА розміщуватимуться в електронних кабінетах дітей. Там буде текстова інформація про те, що школяр вже знає, а що потрібно надолужити. Так, наприклад, у 4 класі, адміністрації закладу освіти простіше зрозуміти, чому щось вдалося засвоїти, а щось ні. Тоді в 11 класі не виникатимуть ситуації, коли вчителі дізнаються, що учень не засвоїв множення й тому отримав низьку оцінку з математики. За словами Вакуленко, інформація про результати буде доступна на спеціальній онлайн-платформі, проте поки що це лише на етапі реалізації, адже йдеться про складне програмне забезпечення.

Очільниця УЦОЯО підкреслює, що завдання на ДПА й надалі спиратимуться на класичні моделі тестування й нічого нового вигадувати не будуть. Водночас обовʼязковими будуть завдання на відтворення знань, адже якщо дитина не опанувала алгоритми, операції, процедурні дії, вона не зможе розвʼязувати складніші текстові задачі з контекстом. 

"Під час ДПА перевірятимемо різні речі. Є дитина, яка не може побудувати математичну модель, – це один рівень. Є дитина, яка не може розв’язати елементарне лінійне рівняння, – це зовсім інший рівень. І змішувати ці рівні не можна. Тому серед завдань будуть і текстові, і компетентнісні, і базові. Багато прикладів завдань для 4 класу вже розміщено на сайті Українського центру", – пояснює Вакуленко.

Вона додає, що результати учнів не будуть публічно доступними, щоб не створювався рейтинг шкіл на основі ДПА, повторюючи досвід національного мультипредметного тесту (НМТ). Відкритих даних про результати окремих закладів освіти не буде навіть на рівні області, а про дані ретельно дбатимуть і захищатимуть їх. 

У 2024 році пілотувалися завдання в класичному форматі: зошити із завданнями з мовно-літературної та математичної освітніх галузей. У 2025-му додалися окремі елементи, які не є типовими для стандартизованих оцінювань, але є важливими для операціоналізації тих компетентностей, які оцінюватимуть. 

Зошити для оцінювання зробили привабливими, із персонажами, із невеликими вправами для психологічного розвантаження з додатковими цікавими завданнями. Тобто, діти працюють, фактично граються, і почуваються спокійно під час тестування. 

У мовно-літературній галузі діти мають завдання на редагування тексту, де знаходять помилки й позначають, що сформульовано неправильно, після чого пишуть невелике письмове висловлювання. Таким чином, перевіряється, чи вміє школяр сформулювати свою думку письмово. 

Водночас усний компонент почали пілотувати лише нещодавно для того, щоб надати якісний зворотний звʼязок і допомогти всім учитися разом. Дитині пропонують запитання, яке допускає дві протилежні позиції або нейтральну відповідь. Школи отримують більше тем, ніж потрібно для оцінювання, проте самостійно обирають ті, які найбільш доречні для учнів. Після цього школярі слухають кілька коротких текстів, які озвучує вчитель. Кожен текст представляє одну з можливих позицій щодо обговорюваного питання. Дитина визначає, яку позицію підтримує, а потім має її аргументувати.

Головною проблемою у мовно-літературній галузі стало те, що вчителі іноді починають говорити замість дітей, мимоволі підказуючи правильну відповідь. Проте, на думку Вакуленко, це питання практики і з часом цей виклик зникне.

У математичній галузі будуть задачі, які стосуються і життєвого контексту, і звичайні прагматичні. Наприклад, оцінити якісь міри довжини чи ваги. Обов’язково будуть завдання з діаграмами, на роботу з даними.

Після пілотування було виявлено, що найбільш проблемним компонентом виявилася саме письмова взаємодія. Написати навіть короткий текст або одне змістовне речення для багатьох дітей було складніше, ніж розв’язати математичні задачі. З огляду на це, вже зроблені певні зміни до завдань ДПА. 

Що спільного у моделі ДПА для 4, 9 і 12 класів

Восени 2026 року планується провести пілотування ДПА для десятикласників, які завершили здобуття базової середньої освіти. У ньому планується комплексно оцінити фундамент, який і становить її зміст, поступово розширюючи атестацію від мовно-літературної і математичної, до природничої, історичної, іншомовної. 

Таким чином, у 9 класі закладається та сама логіка, що й у 4-му. Значна частина завдань виконуватиметься в електронному форматі. Водночас там, де йдеться про розгорнуті письмові відповіді, створення власного тексту, письмову взаємодію або задачі, де потрібно показати хід розв’язання – завдання виконуватимуться на папері. Усе це перевірятиме вчитель.

Щодо ДПА у 12 класі говорити зарано, пояснює Вакуленко, адже ще не запрацювала профільна школа. За її словами, спершу потрібно чітко зрозуміти, якими будуть профілі навчання, як вони функціонуватимуть, скільки годин буде відведено на різні предмети, які програми вивчатимуть учні, яким буде рівень підготовки основний і яким – поглиблений. 

Водночас напевно можна сказати, що базові предмети оцінюватимуться на базовому рівні для всіх учнів, незалежно від профілю. Тоді як поглиблені предмети мають відповідати профілю навчання і бути пов’язаними зі вступом до закладів вищої освіти. Тому, для тих дітей, які проходитимуть таку модель оцінювання, жодних додаткових вступних іспитів не буде. Результатів цього оцінювання має бути достатньо для вступу.

Для випускників минулих років, концепція ДПА не працює, тому для них варто створити окремий інструмент. Ймовірніше за все це буде запровадження тесту загальних навчальних компетентностей, як вступний інструмент.

У перспективі планується залучати штучний інтелект до перевірки відкритих відповідей, якщо вони виконуються на компʼютері. Учитель перевірятиме роботу незалежно від моделі штучного інтелекту. Водночас свою оцінку формуватиме й система за допомогою ШІ. Якщо ці оцінки відрізнятимуться, учитель отримає повідомлення про те, що його оцінювання не збіглося з оцінкою моделі.

Раніше OBOZ.UA розповідав, чи відповідає рівень НМТ з математики шкільній програмі: вчена МАН дала категоричну відповідь.

Тільки перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та Viber. Не ведіться на фейки!