Реагує на хвилину мовчання і не дивиться "Фіксики": українка з Оману розповіла про виховання 5-річного сина

Будьте першими у курсі головного — підпишіться на Новини на OBOZ.UA у Google
Українці за кордоном дедалі частіше свідомо формують у своїх дітей чітку національну ідентичність – навіть, якщо вони ростуть у змішаних сім’ях дуже далеко від батьківщини. Про свій досвід розповіла Анна Налакат, яка з чоловіком-індійцем ростить сина Даміра у близькосхідному Омані.
В ексклюзивному інтерв’ю OBOZ.UA Налакат пояснила, як їй вдалося виростити дитину, яка говорить українською мовою, не споживає російський контент і чітко розуміє реалії війни. Даміру наразі 5 років і він цілком усвідомлює свою українську ідентичність.
"Для мене було суперважливо, щоб Дамір розмовляв українською. Мої батьки не знають англійської, а без нормального спілкування неможливо підтримувати тісний зв'язок з рідними. А хіба є щось важливіше в житті?", – пояснила мама своє рішення вчити дитину українській мові.
Налакат наголошує, що їй самій було простіше, ніж багатьом іншим українцям, адже вона ніколи не переходила на російську. "Мені пощастило, бо я ніколи не була російськомовною і не розуміла феномену, коли україномовні ламали себе й переходили на російську, щоб бути в Києві "як усі"", – розповіла вона.
При цьому жінка поділилась власним досвідом дискримінації через українську мову в Україні. "Мене, звісно, називали "гуцулкою" та "западенкою", хоча я народилася за півтори години їзди від столиці", – розповіла вона. І додала, що у 2014 році її не взяли на роботу через відмову спілкуватися з колегами російською, як того вимагали в офісі.
Після 2022 року питання російськомовного контенту в родині стало ще жорсткішим – він просто зник з інформаційного простору дитини. Навіть, здавалося б, безневинні мультфільми стали приводом для серйозної розмови, коли мама Анни включила онуку російський серіал "Фіксики", хоч і в українському дубляжі. "Сину дуже сподобався мультик, і одного разу він улаштував справжню істерику, бо хотів дивитися саме його. Але після мого запитання, чи хоче він оплачувати ракети, які летять із Росії на його двоюрідну сестричку, син усе зрозумів. Більше питань не виникало", – поділилась Налакат.
Вона також розповіла, що Дамір має не лише абстрактне розуміння війни. Декілька місяців він провів в Україні і при цьому ходив до дитячого садочка в рідному селі своєї мами. ""Сидів в укритті, реагував на хвилину мовчання, на власні очі бачив ракети й дрони", – описала Накалат досвід свого сина. І додала, що він прекрасно усвідомлює, хто такі росіяни.
Водночас така позиція матері не завжди знаходить повне розуміння навіть у родині. "Мій чоловік постійно говорить мені про "хороших русскіх", але якщо навіть серед українців не всі все розуміють, то іноземцю тим паче важко пояснити всю глибину цієї трагедії", – поділилась Налакат. Вона також зізналась, що такий підхід до виховання сина часто називають радикальним, але відступати від нього вона не збирається. "Я не хочу, щоб у нашому житті було бодай якесь толерування росіян", – пояснила жінка.
Попри це, у вихованні сина Налакат намагається дотримуватися поваги до дитини як до особистості. "Я сприймаю сина насамперед як особистість і людину, а не за принципом "та то дитя, що він там розуміє"", – розповіла вона.
Мама пояснила, що її син, попри зовсім юний вік, має право висловлюватися і бути почутим. "Він може мені сказати: "Мамо, чекай, я почав першим говорити", – і я замовкаю, якщо дійсно його перебила", – сказала вона.
Водночас Анна відверто розповіла і про складнощі виховання дитини. "Період із двох до чотирьох років був дійсно тяжким: я могла нагримати на нього, час від часу вилітало "зараз дам по дупі"", – розповіла Налакат. Але додала, що до фізичних покарань не доходило.
Такий підхід змушує батьків шукати компромісні методи виховання дитини. "Хоч як би я намагалася бути за м’яке батьківство, бувають ситуації, коли воно не працює. І тоді на арену виходить "пан стільчик", на якому син має посидіти й обдумати, що саме його туди привело, – хоча психологи так робити й не рекомендують", – розповіла Налакат.
Раніше OBOZ.UA розповідав, скільки Анна Налакат витрачає на освіту сина в Омані і які плюси бачить у тамтешній системі освіти загалом.
Тільки перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та Viber. Не ведіться на фейки!