"Жодного разу не були на парах". В одному з вишів України викладачі масово вступають на магістратуру: що відбувається
У Полтавському національному педагогічному університеті імені Короленка викладачі масово вступають в магістратуру до цього ж закладу вищої освіти й не відвідують лекції. Педагоги мають професорські звання й наукові ступені, проте подають документи одразу на кілька різних спеціальностей, часто далеких від їхнього фаху.
На окремі спеціальності кількість викладачів-вступників значно перевищувала частку заяв від інших претендентів на навчання. Так, наприклад, на "Музичне мистецтво" з 52 поданих заяв 30 надійшло саме від співробітників закладу. Водночас "Дошкільну освіту" обрало лише 8 реальних абітурієнтів, а решта 23 – співробітники вишу. Відтак третину заяв на вступ до магістратури педуніверситету надійшло від "своїх". Про це інформує видання "Полтавська хвиля".
Таким чином ректорат, ймовірно, намагався зберегти освітні програми. Адже від недобору студентів виш може втратити акредитацію. Крім того, мовиться й про фінансовий бік, бо у такий спосіб університет має змогу заробити собі гроші, з яких можна платити зарплати викладачам. Зокрема, йдеться про ваучери на навчання від Служби зайнятості. Завдяки йому громадяни віком понад 45 років, які мають професійно-технічну чи вищу освіту, не зареєстровані у службі зайнятості як безробітні та не проходили навчання за кошти Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття протягом останніх 3-х років, можуть отримати нову професію коштами держави. Нині вартість навчання становить 30 280 гривень.
Ваучер можна використати для 155 професій та спеціальностей, які затребувані на ринку праці. Серед них: сфера ІТ-технологій, будівництво, транспорт, освіта, медицина, сільське господарство, соціальне обслуговування тощо. Професію, заклад освіти в межах України та форму навчання (денну, заочну чи дистанційну) людина обирає самостійно.
Відомо, що власники ваучерів, які були зараховані до магістратури Полтавського педуніверситету, відповідають лише двом критеріям: віковому й освітньому.
Директорка Полтавського обласного центру зайнятості Катерина Клавдієва зазначила, що загалом було надано 1347 ваучерів вартістю 34,7 млн грн в межах річного кошторису. В тому числі 248 для внутрішньо переміщених осіб, 48 – для учасників бойових дій, 129 — особам з інвалідністю. Загалом удвічі більше ваучерів отримали інші категорії охочих здобувати знання за кошт держави. Дані про їхній соціальний статус у центрі відсутні.
Згідно з інформацією, минулого року до магістратури вступили 29 працівників педуніверситету, 19 з яких не рядові викладачі, а завідувачі кафедр й навіть декани з науковими ступенями. Завдяки цьому вони поповнили бюджет закладу на 547 840 гривень, адже вартість одного ваучера – 30 280 гривень.
Наприклад, декан історичного факультету, кандидат історичних наук Юрій Вільховий вступив на вчителя зарубіжної літератури. Декан факультету психологічної і соціальної роботи, докторка наук, професорка Світлана Яланська обрала англійську. А завідувачка кафедри соціальної роботи, реабілітації та повоєнної адаптації, докторка педагогічних наук Наталія Сайко вирішила додатково вивчати психологію.
Найбільшою популярністю серед працівників університету користуються такі спеціальності, як "Кризова психологія. Соціально-психологічне відновлення" та "Англійська філологія і переклад". Попри такий вибір, частина студентів-викладачів жодного разу не відвідувала пар під час зимової сесії, а дехто не здав жодної роботи.
Ректорка університету Марина Гриньова не вбачає у цій ситуації нічого поганого. Навпаки, схвалює, що викладачі бажають навчатися на різних освітніх програмах. Вона й сама вивчає англійську філологію в релокованому на Полтавщину Луганському національному університеті ім. Т. Г.Шевченка.
"У нас університети автономні, й викладачі можуть протягом життя навчатися де завгодно, в будь-якому закладі. Так що у нас можуть навчатися і одержувати диплом магістра. І у нас зараз у перспективі дуже гарні міжнародні проєкти. І нам потрібні знання, весь час підвищувати кваліфікацію, весь час займатися саморозвитком. І ми так і вирішили, наші викладачі, що вони бажають навчатися", – сказала Гриньова.
За її словами, конфлікту інтересів немає й усе робиться на законних підставах. Проте, як зауважують журналісти, конфлікт є, адже керівники факультетів і завідувачі кафедр стають студентами власних підрозділів, а їхні підлеглі – екзаменаторами. Подібна модель підриває довіру до академічної доброчесності й рівних умов для всіх вступників.
Водночас доктор історичних наук та професор Ігор Сердюк вважає, що ситуація виглядає як імітація навчання. Адже, якщо освітяни прагнуть розвитку чи нових знань, то вони обирають курси, тренінги чи сертифікаційні освітні програми. За його словами, повний цикл навчання, щоб отримати диплом магістра, фахівцям зі стажем не потрібен, бо їм не треба вже повторно вивчати методології наукових досліджень, курси філософії, педагогіку вищої школи, та ще й на нижчому рівні.
У реєстрі конкурсних пропозицій полтавський педвиш займає перше місце по області. При цьому Міністерство освіти, розуміючи, що це не відповідає дійсності, не втручається у ситуацію, а правоохоронні органи не бачать проблем через недостатні суми збитків.
Раніше OBOZ.UA розповідав, що МОН хоче змінити правила вступу до магістратури та аспірантури.
Тільки перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та Viber. Не ведіться на фейки!