"Академічний ліцей – це одне. І зовсім інше – "дитина житиме не вдома". Ігор Лікарчук озвучив головний ризик реформи старшої школи

Колишній очільник Українського центру оцінювання якості освіти Ігор Лікарчук вказав на один із викликів реформи старшої школи. Зокрема, освітній експерт звернув увагу на проблему проживання учнів в пансіонах під час навчання у закладі освіти. Згідно зі змінами, школярі зможуть проживати у гуртожитках протягом тижня.

У дописі в Facebook Лікарчук зазначає, що організація пансіонів може стати сильнішим викликом, ніж сама реформа. Адже постає питання відповідальності за підлітків: держава повинна гарантувати не лише якісні академічні знання, але й безпеку і психологічний комфорт поза домом у разі проживання в гуртожитках.

"Академічний ліцей – це одне. І зовсім інше – "дитина житиме не вдома". До цього про дороги, автобуси, пансіони реформатори майже не говорили. Бо це розмови не "реформу мрії". Це – про її реальну ціну. Це про наслідки рішень, які не вписуються у рожеве майбутнє, що його малюють реформатори та штовхачі реформи. Концепція з красивими словами, розмови про "європейські стандарти" – все це супер. Можна писати і багато розповідати: красиво, інтригуючи і з вибриками. А от коли постає питання, як до академічного ліцею довезти дитину за 30 км, а потім іще й покласти там її спати – це вже реальність. Дуже жорстока", – пише Лікарчук.

За його словами, якщо дітей доведеться довозити до академічних ліцеїв, то рано чи пізно постануть проблеми з тим, як покласти їх покласти спати, нагодувати, захистити і зберегти життя. Проте виникає питання, чи готові директори закладів освіти, які вже погодилися стати ліцеями, взяти на себе таку відповідальність.

Освітній експерт на прикладі гуртожитків у профтехучилищах пояснює, з якими проблемами можуть стикнутися керівники закладів, які матимуть сучасні пансіони при академічних ліцеях. Зокрема, дітей потрібно навчати елементарним речам: прати шкарпетки, міняти постільну білизну, слідкувати за особистою гігієною вихованців, харчуванням, попереджати протиправну поведінку, паління, вживання алкоголю, організовувати дозвілля, супроводжувати у складних життєвих ситуаціях, боротися з булінгом, усувати конфліктні ситуації тощо.

"Хейтери, прочитавши це, можуть сказати: то було колись. Так, було колись. Але і завтра, якщо до академічного ліцею доведеться довозити дитину за 30 км. рано чи пізно постане проблема, як покласти її спати, нагодувати, захистити і зберегти її життя. Чи готові директори тих ліцеїв, які вже зголосилися стати академічними, взяти на себе все, про що я написав вище. Ці проблеми були тоді, вони будуть і через рік, і через п’ять", – зазначає Лікарчук.

Він підкреслює, що раніше на утримання гуртожитків держава виділяла кошти, натомість цього не передбачається у реформі старшої школи. За словами фахівця, в європейських країнах, на яких рівняються українські реформатори, подібні пансіони існують. Так, в елітних приватних школах або у спеціальних закладах й являються не інструментом організації масової освіти, як хочуть зробити в Україні. Крім того, з кордоном – це дорога модель, яка має окрему систему з іншим бюджетом з усіма юридичними, етичними і безпековими наслідками.

Водночас, в Україні виникає проблема, адже триває повномасштабна війна, коли щоночі може бути повітряна тривога. За словами Лікарчука, це стає викликом, адже ніхто не подумав про те, як десятки напівсонних дітей переходитимуть у сховище і чи зможуть вони там продовжити спати.

Він пояснює, що для реалізації немає умов, які б відповідали стандартам на паперах. Натомість є діти, яким потрібно дістатися до ліцею подолавши близько 30 кілометрів, спати не вдома, самостійно харчуватися та мати психологічну підтримку.

"І коли думаєш про це – стає очевидним: академічний ліцей – це одне. А коли дитина житиме не вдома – це вже зовсім інше. Бо йдеться не 18-річного випускника школи – майже студента, а про підлітка – іще фактично дитину", – зазначає експерт.

Від підкреслив, що у 60-х роках при багатьох школах існували пансіони, проте недовго, адже навіть "тодішня держава не могла потягнути їх"

Раніше OBOZ.UA розповідав, що директор ліцею з Вінниці розкритикував Лісового та МОН за "рожеві окуляри" щодо реформи старшої школи.

Тільки перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та Viber. Не ведіться на фейки!