Відео дняБогдан Хмельницький: походження та чим прославився
Богдан Хмельницький – державний та політичний діяч, полководець, гетьман Війська Запорозького. Він керував повстанням проти польського панування, яке переросло в національно-визвольну війну проти Речі Посполитої.
Відео дняБогдан Хмельницький був унікальною постаттю в історії України, адже він:
заснував Українську козацьку державу, завдяки якій зупинилося окатоличення та соціальні утиски на українців;
налагодив міжнародні відносини з європейськими державами;
здійснив буржуазні перетворення в результаті національно-визвольної війни.
А більше про національно-визвольну війну українського народу під проводом Хмельницького читайте в підручнику з історії України за 8 клас В.С. Власова.
Походження Богдана Хмельницького
На думку українського історика В.А. Смолія, Богдан Хмельницький народився 27 грудня 1595 року. Місцем його народження вважається Суботів, що нині знаходиться в Черкаській області (Україна). При хрещенні його назвали Богдан-Зиновій, проте другим ім'ям він ніколи не користувався.
Батько – дрібний шляхтич, чигиринський підстароста Михайло Хмельницький, який на момент народження сина перебував на службі при дворі коронного гетьмана Станіслава Жолкевського. Про матір Агафію Богдана відомо тільки те, що вона була козачкою.
Досі немає остаточної версії, звідки походив рід Хмельницьких. Український історик Іван Крип'якевич припускав, що батько Богдана – виходець із села Хмельник, що зараз входить до Підкарпатського воєводства (Польща). Роберт Маґочі вважає, що Михайло Хмельницький мав білоруське походження.
Вас цікавлять не тільки гетьмани Війська Запорозького, але й освітнє життя держави? Тоді перегляньте онлайн урок за 8 клас з історії України на тему "Наука та освіта в Гетьманщині".
Діяльність Богдана Хмельницького
Після навчання в братській школі та єзуїтському колегіумі у Львові Богдан з батьком і старшиною загону охочих стрільців Чигиринщини в 1620 році взяв участь у поході гетьмана Жолкевського на Молдавію.
Того ж року в жовтнi Михайло Хмельницький загинув в бою з татарами під Цецорою, а Богдана взяли в полон, в якому він перебував два роки. Пiсля полону він вступив до реєстрового козацтва, брав участь у козацьких походах на татар і турків, у селянсько-козацьких повстаннях проти польської шляхти 1630, 1632, 1637 рокiв.
Унаслідок активної політичної та державної діяльності Хмельницький здобув популярність на Запоріжжі, чим викликав недовіру в польської влади. У квітні 1646 року він організував козаків і селян на боротьбу проти Польщі. Восени 1647 року Богдан скликав таємну нараду і розповів план повстання проти польської шляхти. Для таких дій в майбутнього гетьмана був особистий привід. У 1646 році чигиринський підстароста Даніель Чаплинський забрав у Богдана хутір. Він звернувся до польського короля щодо розв'язання питання, проте безрезультатно.
Про повстання стало відомо полякам, і гетьман О. Конецпольський наказав заарештувати Хмельницького. У грудні 1647 року Богдан втік до Запоріжжя, а в січні 1648 року захопив Січ, де до нього приєдналися реєстровці. Тоді ж козаки обрали Хмельницького гетьманом. Про інших гетьманів та їхні здобутки читайте в підручнику з історії України за 8 клас О.В. Гісема.
Основні події, пов'язані з Богданом Хмельницьким
1648 рік
25 січня – початок визвольної війни українського народу під проводом Хмельницького.
Лютий – Хмельницький уклав союзний договір з кримським ханом Іслам-Гіреєм.
5-6 травня – перша перемога Хмельницького під Жовтими Водами. Загинув коронний гетьман С.Потоцький.
16 травня – розгром польської армії під Корсунем.
Червень – Хмельницький розробив і впровадив військовий статут "Про устрій війська Запорозького".
11-13 вересня – армія Хмельницького розгромила 80-90-тисячне польське військо під Пилявцями. Відкрито шлях для визволення Західної України.
26 вересня-5 жовтня – облога Львова. Львів заплатив викуп у сумі близько пів мільйона злотих.
16 жовтня – переможна битва під Замостям. Відкрито шлях до Варшави. Підписано перемир'я з поляками. У цей період змінюється свідомість Хмельницького, війна стає національно-визвольною.
26 грудня – Хмельницький прибув до Києва, де міщани та духовенство зустріли його як переможця.
1649 рік
6 серпня – українсько-татарська армія атакувала польське військо з Яном ІІ Казиміром і завдала йому нищівної поразки під Зборовом. Проте поляки підкупили татар, і ті зрадили Хмельницького.
8 серпня – між Хмельницьким і Річчю Посполитою підписаний Зборівський договір. Під владу гетьмана відійшли такі землі, як Брацлавщина, Чернігівщина, Київщина. Реєстр становив 40 тисяч козаків, а всі інші поверталися під владу панів. Столиця затверджена в місті Чигирин.
1651 рік
18-30 червня – Берестейська битва, якою керували Джеджалія та Богун. Татари знову порушили договір і покинули поле бою. Козацьке військо відступило через річку Плещівка. Хмельницький та Виговський потрапили в полон татар. Через деякий час козакам вдалося їх викупити.
18 вересня – укладено Білоцерківський договір. Гетьманщина обмежується тільки Київським воєводством та Запоріжжям. Реєстр – 20 тисяч козаків. Хто поза реєстром, то повинен повернутися до свого пана. Гетьман призначає старшину за згодою короля. Також він позбавлений права дипломатичних відносин.
1652 рік
22-23 травня – Батозька битва. Хмельницький розгромив 20-тисячне польське військо. Загинув командир Мартин Калиновський та 10 тисяч поляків.
1654 рік
8 січня – Хмельницький провів таємну раду зі старшиною в Переяславі, що ухвалила рішення прийняти підданство Московії. Козаки присягли на вірність царю Олексію Михайловичу. Очільник Московського посольства Василь Бутурлін вручив гетьманські клейноди Хмельницькому.
Березень – козакам не подобалася ідея перейти під зверхність царя, тому почалися переговори. Були укладені Березневі статті, які дозволили зберегти державність Гетьманщини та отримати нового союзника для боротьби проти Речі Посполитої та Туреччини. Збільшено реєстр козаків до 60 тисяч. Цар пообіцяв не порушувати права і вольності Війська Запорозького.
10 липня – підписано Вічний договір між татарами і Річчю Посполитою. Це союз, спрямований проти Хмельницького. Поляки діяли жорстоко і спустошували українські землі.
1655 рік
19-21 січня – битва під Охматовим. Українсько-московські війська зупинили поляків і татар. Хмельницький розпустив козацькі полки.
1656 рік
Грудень – козаки з наказним гетьманом Ждановичем і трансільванськими військами Ракоці виступили проти Польщі.
1657 рік
19 липня – Хмельницький довідався, що Жданович залишив Ракоці, якого оточили поляки. Наказав стратити Ждановича та полковників, які залишили Ракоці.
27 липня – смерть Хмельницького, кінець національно-визвольної війни.
Якщо деяких подій не було у вашому підручнику, то знайдіть інший в розділі "Підручники з історії України за 8 клас". А якщо вам потрібно виконати завдання в робочому зошиті чи контрольну роботу, тоді перевірте себе завдяки розділу "ГДЗ та відповіді з історії України за 8 клас".
Смерть Богдана Хмельницького
Останнi роки свого життя гетьман часто хворів. Звістка про бунт козакiв, які мали рятувати Ракоці від нападу татар, трагічно вплинула на Хмельницького. 27 липня 1657 року він помер у результаті крововиливу в мозок.
25 серпня його поховали в Іллінській церквi, що в Суботові. Храм збудували за наказом Богдана Хмельницького в 1653 році як родову церкву-усипальницю. Проте після взяття Суботова польською шляхтою в 1664 році руський воєвода Стефан Чарнецький наказав викинути з родинної гробницi тiла Богдана та його сина Тимофiя, якого смертельно поранили пiд час Сучавської оборони (Молдова) в 1653 році.
Більше подобається переглядати відео, аніж читати тексти? Ми знайшли для вас вихід! Переглядайте відео за шкільною програмою в розділі "Онлайн уроки за 8 клас з історії України" та дізнавайтеся більше про боротьбу Пилипа Орлика за збереження державності України, про Запорозьку Січ в кінці ХVІІ-початок ХVІІІ століття або про запорозьких козаків у період Нової Січі.
