Чарівного ключика нема: 9 порад, як мотивувати дитину робити домашнє завдання
Більшість дітей не любить виконувати домашні завдання, і батьки щоразу шукають, як вмовити, мотивувати. Особливо важко це стає під кінець навчального року – коли вже діти втомлені, а тепла погода манить на вулицю до друзів.
Дитяча психотерапевтка й арт-терапевтка Мар’яна Серажим впевнена, що чарівного ключика, який підійде для всіх дітей не існує. Однак, за її словами, до кожного учня можна знайти свій таємний код і розповідає 9 порад, які допоможуть в цьому.
Створення відповідних умов
Важливо, щоб дитина сідала за виконання домашніх завдань не втомленою, голодною чи роздратованою. Також, на думку психотерапевтки, батькам потрібно проконтролювати місце, де дитина робить домашні вправи – воно має бути зручним та комфортним для неї і її здоров’я.
"Дитина може вважати ідеальними м’яке крісло та завалений динозаврами робочий стіл, але порушений кровообіг і розфокусована увага не дають їй зробити завдання", – говорить Серажим.
Треба враховувати темперамент дитини
На запитання "коли краще робити домашнє завдання" немає чіткої відповіді, адже для кожної дитини це може бути свій зручний час.
"Помилка батьків в тому, що це питання вони вирішують на власний розсуд", – говорить експертка і пояснює, що дитині слід дозволити самій знаходити пікову працездатність – комусь підійде виконання уроків рано вранці, комусь – після вечері. Наприклад, холерику після шкільних занять треба перемикнутися – погуляти чи зайнятися спортом, щоб виплеснути зайву енергію, а флегматику треба виділити більше часу на виконання завдань, щоб він міг зробити їх неквапливо. Меланхолікам треба час на відпочинок, а всі уроки, що треба виконати вдома, варто розділити на кілька підходів і робити з перервами.
Прибрати спокуси з поля зору
Коли дитина сіла за домашні завдання, її нічого не має відривати: вимкніть телефон, комп’ютер, телевізор. Чим менше спокус поряд, тим швидше будуть зроблені уроки.
Не беріть на себе зайвого
На думку психотерапевтки, важливо не підганяти дитину, і вже точно не робити домашнє завдання замість неї. "Якщо мама більше, ніж дитина, переживає за уроки, мотивація знижується. Важливо не брати на себе відповідальність за домашні завдання дитини, інакше школяр так і буде думати, що це клопіт мами з татом", – пояснює вона.
Позбавтеся синдрому ексшколяра
Пані Серажим впевнена, що батькам варто прийняти, що в усіх свої здібності та нахили: з одних предметів дитина буде успішною, з інших – ні, і не змушувати дитину намагатися отримати високі бали там, де в неї це не виходить. Також вона радить не транслювати на дитину свої страхи та намагатися зробити так, щоб дитина виправила ваші шкільні помилки.
Виконання домашніх завдань має стати звичкою
До виконання домашніх завдань треба привчати з першого класу і важливо створити максимально доброзичливе поле навколо уроків. Якщо це стане щоденною звичкою, так само як чистити зуби, то проблем буде менше.
Дайте дитині особистий простір
"Якби начальник сидів поруч із вами й коментував кожну дію, кожне написане слово, довго б ви витримали?", – питає експертка та радить залишити дитину наодинці, поки вона робить уроки та підходити тільки тоді, коли вона сама просить про допомогу.
Говоріть про те, що важливо дитині
Психотерапевтка нагадує, що мотивувати треба не тим, що турбує вас, а тим, що близько дитині. Для цього треба розуміти характер своєї дитини. Їй важливо не бути єдиною у всьому класі, хто не зробив завдання? Чи важливо, щоб воно було виконане краще ніж у всіх інших?
За словами експертки дуже важливо знайти "ключик" саме до своєї дитини, а не порівнювати її з іншими, вимагаючи таких самих результатів.
Застосуйте новітні техніки тайм-менеджменту
На думку пані Серажим, треба підібрати індивідуально той метод, який допоможе впорядкувати навчання конкретної дитини. Наприклад, посидючим дітям з рівномірною працездатністю корисно починати роботу з завданням, які даються складно, залишаючи на потім те, що робити легше.
Тим дітям, які не люблять довго сидіти на одному місці, вона радить спробувати техніку "Помідорро" – для цього треба розбити роботу на 25-хвилинні відрізки й поставити таймер. Після цього 5 хвилин перерви та знову нове завдання на 25 хвилин. Після виконання чотирьох завдань – перерва на пів години.
Також психотерапевтка радить застосувати методику вішліст за системою "Автофокус": написати список всіх завдань (розв’язати один приклад, прочитати вірш, який треба вивчити). А потім читати список і робити те, що цікавіше за решту. І так, вибираючи із залишків, поступово дитина зробить усе. Адже акцент буде не на ненависному "треба", а на "хочу".
Раніше OBOZ.UA писав, що вчителька назвала чотири шкідливі речі, які стали нормою в школі.
Тільки перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та Viber. Не ведіться на фейки!