Чи треба залишати школярів на другий рік? Досвід Фінляндії, Великої Британії та Франції, який може бути корисним для України

В Україні освітня омбудсменка Надія Лещик висунула ідею залишати школярів на другий рік через неуспішність, що спричинило дискусію серед батьків та освітян. Усього 10% батьків допускали додатковий рік навчання для своїх дітей в опитуванні 2023 року. Не підтримали таку ідею тоді й учителі. Однак у західних країнах така практика є цілком нормальною.

Відео дня

Про це йдеться у матеріалі журналістки Галини Кричковської на "Освіторії". Наприклад, у Франції така практика не поширена, однак, якщо вона і є, то усі розуміють, що кожна дитина розвивається у власному темпі. А школа виховує взаємну підтримку й толерантність, тому таки учні уникають глузувань.

У Фінляндії та Британії також не часто трапляються випадки, коли школярів залишають на другий рік. Однак і там і там повторний рік сприймають без трагедії.

Досвід Франції

Директорка приватної початкової школиОбрі Марьйон розповіла, що рішення залишити дитиниу на другий рік – результат консультацій між зацікавленими сторонами. Спочатку конкретний випадок обговорює педагогічна рада, а потім директор школи та батьки.

У системі освіти Франції є чітко прописані ситуації, коли дитині можуть запропонувати повторення матеріалу. Насамперед це значні труднощі в навчанні – академічні, емоційні, поведінкові.

Ситуації, коли школярів залишають на другий рік, поодинокі, зазначила педагогиня. Якщо це і стається, то у суспільстві сприймається як особистий шлях – люди розуміють, що кожен розвивається у своєму власному темпі.

"Усвідомлюючи необхідність поваги до відмінностей та цінуючи індивідуальний прогрес школа виховує ставлення взаємної підтримки і толерантності. Поширення ідеї про те, що навчання є унікальним для кожної людини, допомагає мінімізувати ризик глузувань", – зазначила Марьйон.

Фінський досвід

Українка Ольга, яка підлітком переїхала з родиною до Фінляндії, розповіла, що у фінських школах залишитися на другий рік радить opinto-ohjaaja – радник із навчання. Якщо учень має мінімальні оцінки до переходу в наступний клас, то рішення ухвалюють батьки. Якщо оцінки недостатні, то рішення залишається за школою.

"Осуду ані від однолітків, ані в суспільстві немає, але все дуже сильно залежить від людей: у моєму восьмому класі хлопчика залишили у восьмому, коли всі ми перейшли до девʼятого класу. Ми його іноді бачили, але на цьому все. Нічого страшного не було", – пригадує Оля.

За її словами, учні можуть відчувати дискомфорт від того, що їх залишають на повторення навчального року, але "це більше про те, як дитина сама до цього ставиться".

Практика Британії

У британському метадослідженні Teaching and Learning Toolkit науковці з’ясували, що повторний рік не є ефективною практикою в надолуженні освітніх втрат. Саме тому у Великій Британії нині це теж досить рідкісне явище, але іноді трапляється.

"Таке трапляється іноді, якщо вчителі вважають, що дитині буде корисно залишитися на другий рік. І, як правило, дитина має значні потреби або, за певних обставин, дуже низьку відвідуваність, є новоприбулою, а її попередній шкільний досвід розпочався пізніше, тому вона пропустила фундаментальний початок своєї шкільної освіти", – розповіла вчителька початкових класів.

Спочатку класний керівник доповідає керівництву школи, що є дитина, яка, на його думку, потребує додаткового року навчання. Шкільні фахівці збирають докази, чи дійсно це так. Якщо вони вважають, що дитині буде корисно залишитися на другий рік, вони повідомляють про це батьків, які ухвалюють остаточне рішення. Але школа повинна дати згоду.

Найбільше серед другорічок страждають діти з родин із соціально низьким статусом. Така практика може посилити освітню нерівність, тому педагоги допомагають вирішити освітні проблеми дитини.

Як повідомляв OBOZ.UA, учителька початкових класів Юліана Довгопол підтримала ідею залишати школярів на другий рік через неуспішність. Проте вона наголосила, що учнів не питали, чи потрібно їм таке нововведення, та чи стане краще від того, якщо вони пройдуть повторний курс.

Тільки перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та Viber. Не ведіться на фейки!