Читати чи слухати аудіокниги: вчені сказали, що краще запускає мозок дітей

Сучасним дітям та молоді література доступна у двох форматах – традиційному текстовому (паперовому або електронному) та у вигляді аудіозапису. Але чи обидва ці формати однаково корисні для юного мозку? Відповідь на це питання спробувала знайти наукова журналістка Гелен Томсон.

У своїй статті для видання New Scientist вона проаналізувала різні дослідження на цю тему і дійшла висновку, що, хоча науковці не дають однозначної відповіді, що корисніше для розвитку – читання чи слухання, різниця між цими шляхами сприйняття інформації все ж існує. І вона не така проста, як здається.

Науковці зазначають, що читання має виражені когнітивні переваги. Воно активує "глибоке читання" – процес, під час якого людина встановлює зв’язки між частинами тексту, співвідносить його зі своїм досвідом і формує власні висновки. Це може змінювати спосіб мислення загалом.

Також читання пов’язують із розвитком емпатії, емоційного інтелекту та так званої "теорії розуму" – здатності розуміти, що інші люди можуть мати інші думки й переконання. Крім того, дослідження показують зв’язок між регулярним читанням у дитинстві та кращим фізичним і психічним здоров’ям, а також навіть більшою тривалістю життя.

Втім, на результат впливають і зовнішні фактори – частіше і триваліше читання нерідко пов’язане з більшою кількістю вільного часу, рівнем добробуту або навіть природною схильністю до читання, що також може впливати на здоров’я та когнітивні здібності.

Одне з масштабних досліджень понад 3500 людей показало: ті, хто читали книжки близько 30 хвилин на день, мали на 20% нижчий ризик смерті протягом 12 років, ніж ті, хто не читав узагалі. Причому ефект був сильнішим саме для книжок, а не газет чи журналів.

Коли ж ідеться про порівняння форматів, дослідження показують, що читання з екранів частіше призводить до поверхневого сприйняття тексту. Люди схильні "сканувати" інформацію і гірше вловлювати зміст, ніж під час читання паперових книжок. Окремі експерименти також показали: ті, хто часто читає короткі екранні тексти, рідше шукають глибший зміст і проявляють меншу наполегливість у роботі з довгими літературними текстами.

Щодо аудіокниг, даних менше, але вони загалом обнадійливі. Рівень розуміння тексту під час слухання приблизно дорівнює читанню. Проте метааналіз 46 досліджень показав невелику перевагу читання над слуханням у завданнях, де потрібно робити висновки – наприклад, інтерпретувати емоції персонажів.

Дослідники пояснюють, що різниця пов’язана з тим, які когнітивні механізми залучаються. Під час слухання люди частіше мислять інтуїтивно, тоді як читання активує більш аналітичний стиль мислення. Також аудіокниги задають чужу інтонацію, ритм і емоцію голосу, що впливає на інтерпретацію. Читання натомість спирається на внутрішній голос і дозволяє регулювати темп сприйняття. Це може змінювати спосіб обробки інформації.

Водночас слухання не є гіршим за читання саме по собі. За словами дослідників, критичним є рівень уваги: якщо людина зосереджена, ефект майже однаковий, але при багатозадачності глибина обробки інформації знижується. І багатозадачність часто супроводжує саме прослуховування текстів.

Окремо вивчали і поєднання двох форматів. У деяких випадках це трохи покращує розуміння, але переважно стосується людей із труднощами читання або тих, хто вивчає мову. Для досвідчених читачів це може створювати перевантаження через дублювання інформації.

У підсумку, як зазначає дослідження, однозначної відповіді тут немає: вибір формату залежить від ситуації. Для складних текстів краще підходить читання, але для історій "для задоволення" аудіокниги є цілком повноцінною альтернативою – і вони точно кращі, ніж їх повна відсутність.

Раніше OBOZ.UA розповідав, як аудіокниги можуть допомогти школярам розвинути пам’ять та увагу.

Тільки перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та Viber. Не ведіться на фейки!