Чому діти не слухаються власних батьків: три речі, на які варто звернути увагу у вихованні

Для будь-яких батьків настає той неприємний момент, коли дитина мало не на кожне прохання відповідає категоричним ні. І, щоби переконати її щось зробити, доводиться залучати дипломатію, відверті погрози, підкуп, шантаж, адмінресурс та інші заборонені прийоми. Але чому така поведінка виникає?

Звісно, почасти так трапляється через природний процес дорослішання і сепарації. Але частина проблеми – це все ж неправильно побудоване спілкуванння з дитиною, яким грішать батьки. На що саме варто звернути увагу у своїй поведінці і що, можливо, змінити, розповіло видання iMom.

Доносьте своє прохання з чітким наміром

Якщо ви хочете, щоб дитина зробила те, що насправді не є її вибором, не запитуйте, чи зробить вона це. Дайте їй чітко зрозуміти, що ставите перед нею задачу, а не просите про щось. В мові є чотири типи речень: розповідні ("Клітку кролика треба почистити"), питальні ("Чи не міг би ти почистити клітку кролика?"), спонукальні ("Почисть клітку кролика перед тим, як іти гратися") та окличні ("Цю клітку вже кілька днів ніхто не чистив!"). Ось як чують ці чотири типи діти.

• Клітку кролика треба почистити. – Ага! Там реально безлад. Бувай, мам!
• Чи не міг би ти почистити клітку кролика? – Ні, я зараз не можу. Бувай, мам!
• Цю клітку вже кілька днів ніхто не чистив! – Та в принципі так. Мабуть, зараз не моя черга. Бувай, мам!
• Почисть клітку кролика перед тим, як іти гратися. – Добре.

Тепер стає очевидно, що лише спонукальний варіант приносить той результат, на який ми сподіваємося. Чому? Тому що це прямий і безапеляційний заклик до дії. Спробуйте висловлюватися в такому дусі. Можливо, ваші діти зовсім не ігнорують вас, а ви просто формулюєте думку не так, як треба.

Звертайте увагу на тон свого голосу

Те, що ви віддаєте вказівку, ще не означає, що потрібно розмовляти як сержант в армії. Крик або занадто агресивний тон несуть у собі додатковий посил – мама злиться. Коли діти це чують, вони фокусуються на інтонації, а суть самих слів часто втрачається. З часом, якщо вони чують такий тон регулярно, звикають до нього, втрачають відчуття загрози і просто починають його ігнорувати. Що відбувається далі? Ми піднімаємо ставки і починаємо кричати ще голосніше. Тепер вони точно змушені послухати, правда? Насправді ні. Насправді це формує замкнене коло: батьки кричать все гучніше, а крик приносить все менше ефекту.

Спробуйте замість підвищення голосу практикувати тон впевненої вказівки. Комусь цей тон дається від природи. Решті доводиться свідомо контролювати своє звучання або навіть тренуватися вголос. Впевнено промовлені інструкції несуть чіткий меседж: "Я відповідаю за свої слова. Я кажу тобі зробити це. Я не злюся. Я спокійна, але непохитна". Пам'ятайте, що навіть Білосніжка ставала суворою з гномами, коли ті не хотіли мити руки перед вечерею.

Будьте послідовними у покараннях, якщо діти не слухаються

Правда життя полягає в тому, що діти все одно будуть перевіряти ваші кордони на міцність. Ваша задача – чітко знати, що ви робите у відповідь. Чи є у вас чіткі наслідки за непослух? Чи застосовуєте ви їх послідовно, чи все ж спускаєте все на гальмах? І хоча проявляти співчуття до дитини, яка втомилась і не хоче щось робити, по-своєму добре, але регулярне заплющування очей на її промахи розмиває для неї межі відповідальності. І наступного разу маленький неслух може проігнорувати вказівку вчителя в класі.

Сядьте разом із дітьми та розкажіть їм, чого очікувати в разі неслуху. Переконайтеся, що покарання відповідає провині, і, залежно від віку дітей, запитайте їхню думку. Чи дозволите ви правило "трьох попереджень", даватимете лише одне попередження чи не даватимете їх узагалі? Хоч би що ви обрали, будьте послідовними. Ймовірно, це вимагатиме часу та практики. Проте знайте, що воно того варте – не лише задля зменшення вашого власного розчарування, а й для того, щоб навчити дітей поважати правила та домовленості у майбутньому. Вони почнуть сприймати вказівки як обов'язок, замість того щоб вважати, ніби все в житті є необов'язковим.

Раніше OBOZ.UA розповідав, які 7 японських технік допоможуть дитині подолати лінь і поліпшити концентрацію.

Тільки перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та Viber. Не ведіться на фейки!