Відео дня
День захисників і захисниць України: чи доречно вітати дітей у школі – погляд психоаналітика
14 жовтня в Україні відзначають День захисників і захисниць. Багато українців проти того, щоб вітати школярів, але багато і підтримують.
Психоаналітик Марина Токар впевнена, що вітати дітей зі святом Дня захисника і захисниць – недоречно. Свої аргументи вона навела "Освіторії", а також дала кілька порад про те, як потрібно відзначати це свято в школі і як батькам про це домовитися. OBOZREVATEL коротко переповідає найголовніше.
Свято воїнів – не дітей
Психоаналітик Марина Токар каже – в День захисників і захисниць українці прославляють українських воїнів.
"Ці люди ризикують життям, захищаючи мирне населення. Військовослужбовець – професія", – підкреслила Токар.
Психоаналітик зазначила, що учні не належать до мирного населення або до захисників. І саме тому в День захисників і захисниць доречно вітати тільки тих, хто причетний до захисту України.
Гендерна складова
Експертка звертає увагу і на гендерну складову свята. Тому що в українських школах 14 жовтня стало "дзеркальним" до свята 8 березня.
"Це знецінює суть самого свята. Хлопчики чекають день 14 жовтня хіба що для того, щоб отримати "сюрприз", адже на 8 березня вони "теж щось дарували". Абсолютно невиправдано акцентується увага на чоловічому полі школярів у цей день", – сказала психоаналітик.
Вона зазначила, що сенс свята 8 березня зараз втрачено. Ця дата була про боротьбу трудящих за рівні права з чоловіками і за емансипацію. А зараз слово "трудящі" взагалі зникло з контексту 8 березня.
Психоаналітик проти того, щоб вітати тільки за приналежність до певної статі.
"До того ж у нас вітають ніби з якимось певним очікуванням: що дівчина виросте "емансипованою особистістю", а хлопець – "гідним захисником Вітчизни". І в очікуванні якогось абсолютно невизначеного і непрогнозованого майбутнього дітям ще й дарують подарунки", – аргументувала Марина Токар.
А діти хочуть святкувати?
Психоаналітик закликала батьків запитати у своїх дітей, а як у них відгукується День захисника і захисниць.
"Для вас може стати відкриттям, що ваш син або дочка вважає свято 14 жовтня або 8 березня "зобов'язанням" і "ще одним вихідним днем" або: "О ні, знову цей день, коли мені подарують ще одну нісенітницю". Саме такі думки звучать із вуст підлітків на моїх консультаціях", – говорить психоаналітик.
А якщо вже й захочуть якось відзначити, то, навела приклад Токар, можливо, не із сюрпризами і солодощами – а витративши гроші на придбання корму для тварин у притулках.
Психоаналітик назвала ще кілька варіантів "екологічного" святкування, яке може організувати школа і/або батьки:
поговорити про те, хто такий справжній герой/героїня;
організовувати зустрічі з воїнами АТО/ООС;
провести квест у козацькому стилі;
влаштувати кінопоказ про українських героїв і героїнь.
Як домовитися батькам
Психоаналітик порадив передусім визнати право будь-якої людини бути іншим. Вона впевнена, це "рецепт" від будь-яких жорстких конфліктів – думати і чинити інакше.
"Зазвичай батьки, які наполягають на організації гучних свят у школах з подарунками і частуваннями, намагаються вже через власних дітей компенсувати недолік подібних яскравих емоцій у своєму шкільному дитинстві", – каже Марина Токар.
Як раніше повідомляв OBOZREVATEL, до Дня захисників України 14 жовтня в Києві відбудеться Марш Нації. Щорічно до Дня захисників України і свята Покрови 14 жовтня націоналістичні організації традиційно проводять марш у Києві. 14 жовтня також відзначають День українського козацтва та річницю створення УПА.
Наприкінці вересня в Луцьку батьки створили електронну петицію, щоб міськрада заборонила у навчальних закладах вітати хлопчиків із Днем захисників і захисниць України 14 жовтня, а дівчаток – з Міжнародним жіночим днем 8 березня.
У тексті петиції говорилося, що "вітати з 14 жовтня хлопчиків – неповага до суспільства, до бійців і дівчат-бійців, до загиблих на війні, до жінок, до цього дня загалом". А вітати 8 березня дівчаток – "радянський пережиток і також неповага до тих, хто ще бореться за права в усьому світі, зокрема і в Україні". Петиція не набрала достатньої кількості підписів, щоб міська рада була зобов'язана на неї відреагувати.