Депутати хочуть дати студентам більше влади у вишах: чому законопроєкт спричинив шквал критики

'Слуги народу' хочуть дати студентам більше впливу в університетах, але є питання

У Верховній Раді зареєстрували законопроєкт, який має розширити права органів студентського самоврядування. Теоретично, він може посилити роль студентів у житті їхніх університетів.

Але скидається на те, що з таким варіантом законопроєкту студенти можуть розрахувати лише на "косметичний ремонт". Таку думку висловила освітня консультантка Єлизавета Щепетильникова у колонці на ZN.UA.

Чому зараз

Законопроєкт про внесення змін до закону "Про вищу освіту" щодо розширення прав органів студентського самоврядування (ОСС) зареєстрували 18 листопада. Ініціювали його депутати від "Слуги народу".

Як зазначає Єлизавета Щепетильникова, такого інтересу депутатів до цієї теми не було ще з 2010 року, коли Верховна Рада ухвалили перший законопроєкт щодо прав студентських об’єднань. Інтерес законотворців до студентського самоврядування зараз експертка пояснює тим, що у нинішньому складі парламенту є колишні активісти органів студентського самоврядування.

Відео дня

Однак оптимізму у Єлизавети Щепетильникової щодо нового законопроєкту – не надто багато. На її думку, він виглядає як "косметичний ремонт".

На думку експертки, законопроєкт може принести лише косметичні зміни

"У ньому містяться кілька пропозицій, котрі, теоретично, можуть посилити роль студентів у житті їхніх університетів, але радикально нових ідей законопроєкт не пропонує", – зазначає експертка з освіти.

Водночас зауважує, що навіть запропоновані незначні зміни вже викликали дискусії. Єлизавета Щепетильникова навела три основні ідеї нового законопроєкту.

Перша ідея: більше студентів в органах управління університетів

Законодавці пропонують збільшити представництво студентів у вчених радах університетів – з 10 до 20% від загального складу, та конференціях трудових колективів – з 15 до 20%.

"Студенти можуть обстоювати свої права та інтереси, вносити важливі для них пропозиції, а викладачі й адміністрація – отримувати зворотний зв′язок щодо впливу їхніх рішень на студентство. Посилення представництва студентів потенційноможе посприяти тому, що наші навчальні заклади стануть більш студенто-орієнтованими", – каже Єлизавета Щепетильникова.

Депутати хочуть збільшити представництво студентів у вчених радах та конференціях трудових колективів

Депутати пропонують розширити повноваження студентського самоврядування, зобов’язавши виші погоджувати кандидатів на адміністративні посади з представниками студентів у гуртожитках.

"Згідно з чинним законом, представники студентів вже погоджують призначення заступників деканів/проректорів з виховної роботи. Крім того, вони сьогодні мають 15% голосів на виборах ректора. Всі ці повноваження можуть зробити студентів не просто споживачами освітніх послуг, а активними членами академічної спільноти", – впевнена освітня консультантка.

Але є одне "але". Нардепи не обґрунтували своїх пропозицій, що дало привід керівниками вишів критикувати законопроєкт. На їхню думку, збільшення кількості студентів у вчених радах нівелює їхнє значення. Адміністратори не бажають погоджувати свої рішення зі студентами, бо вони не відповідають за ухвалені рішення, а ще може призвести до управлінського хаосу. Крім того, це зменшить вплив університетських працівників.

"Не всі керівники університетів вітають участь студентів в управлінні ЗВО (закладів вищої освіти – Ред.) ще й тому, що студенти – часто найбільш незалежні й інколи непередбачувані учасники академічної спільноти", – наголосила Єлизавета Щепетильникова.

І додала, що з цим пов′язана ще одна проблема студентського самоврядування – незалежність студентських організацій. Часто керівники університетів віддають перевагу не кваліфікованим, а підконтрольним студентським представникам, які не перешкоджатимуть адміністрації просувати свої інтереси.

Друга ідея: запобіжники від впливу на студентське самоврядування

Як зазначила освітня консультантка, адміністратори університетів "у кращих совєтських традиціях", нерідко втручаються в роботу органів студентського самоврядування. Траплялися випадки, коли студентським активістам погрожували позбавити стипендії, виселити із гуртожитку чи навіть відрахувати.

Законотворці пропонують заборонити адміністраціям університетів втручатися в діяльність органів студентського самоврядування та обмежувати право їхніх представників на здобуття освіти. А ще скасувати необхідність затверджувати рішення, ухвалені в межах компетенції таких органів – лише доводити до відома адміністрації.

Експертка сумнівається у дієвості запобіжників від втручання у роботу ОСС

Однак Єлизавета Щепетильникова вважає, що реалізувати такий підхід на практиці буде неможливо.

"По-перше, не передбачено будь-якого покарання за її порушення. По-друге, формально права студентів обмежуються не через їхню активну позицію. Найпоширенішою маніпуляцією є залякування студентів заниженими оцінками на сесії або відрахуванням за неуспішність у навчанні. Відтак довести, що студента "завалили" на сесії через активну позицію, вкрай складно", – пояснила освітня консультантка.

Народні депутати пропонують надавати лголовам органів студентського самоврядування академічну відпустку на час повноважень. На думку експертки, цю норму варто поширити на всіх членів ОСС. Щоправда, ще питання, чи захочуть студенти заради посади вчитись в університеті довше.

Третя ідея: фінансування громадських організацій ОСС

Університети мають виділяти не менше 0.5% власних надходжень на фінансування студентського самоврядування – але системно цього не роблять. Тож депутати пропонують зобов'язати адміністрацію університетів перераховувати гроші на діяльність органів студентського самоврядування до громадських організацій, які можуть утворювати ОСС.

"Проте важко уявити, щоб керівники ЗВО на це погодилися. Імовірно, що адміністрації університетів і далі ухилятимуться від виконання відповідної норми закону через ризики неспроможності ОСС відзвітувати за витрачені кошти", – зазначила Єлизавета Щепетильникова.

Що далі

За словами освітньої консультантки, у парламентських кулуарах подейкують, що скоро з’являться альтернативні законопроєкти щодо студентського самоврядування.

"Очевидно, деякі з них можуть бути пролобійовані ректорами і ставитимуть за мету захистити вотчину керівників ЗВО від втручання студентських активістів. Поки що незрозумілою залишається й позиція Міністерства освіти і науки, яке опікується питанням управління в університетах", – зазначила Єлизавета Щепетильникова.

Вона також звернула увагу на те, що депутати не залучили до розробки законопроєктів, власне, студентів – але це потрібно зробити.

Як раніше повідомляв OBOZREVATEL:

  • Студенти Харківського національного університету будівництва та архітектури 2 грудня вийшли на протест. Вони вимагали, щоб їхню альма-матер не приєднували до іншого вишу. На знак протесту вони склали макети своїх проєктів і спалили їх.

  • Кабінет міністрів 24 листопада погодив реорганізацію двох вишів – про Харківський національний університет будівництва й архітектури та Луганський національний аграрний університет. Їх приєднають до інших вишів.

  • У Міністерстві освіти і науки працюють над запуском Президентського університету. У відомстві підтвердили, що навчання має розпочатись у жовтні 2025 року. Глава МОН Сергій Шкарлет повідомив, що у перший рік роботи закладу планують набрати 120 студентів.