"Дешево і сердито. "Яжемами" – в захваті". Ігор Лікарчук різко розкритикував танці вчителів перед учнями

Колишній очільник Українського центру оцінювання якості освіти та освітній експерт Ігор Лікарчук розкритикував танці вчителів та директорів шкіл перед учнями. Він підкреслив, що це стало чи не єдиним способом, щоб педагогів почали помічати й вони отримували схвалення у вигляді оплесків від батьків та школярів.

На цьому Лікарчук зауважив у дописі у Facebook. Він наголосив, що не проти того, щоб вчителі танцювали разом з учнями, проте не підтримує, що педагоги, часто не з власної волі, танцюють на сцені. За його словами, від таких танців у захваті "яжемами", адже побачили принижених педагогів у шоу.

"Учителі та директори шкіл у ролі танцюристів і шоуменів на шкільних сценах, урочистих лінійках, випускних вечорах. Наголошую: мова йде не про танці РАЗОМ із учнями, а танці ПЕРЕД учнями. Коли глядачі – учні, їхні батьки та інші люди, які мали нагоду побачити те шоу. Учитель, який колись стояв біля дошки, тепер стоїть перед очима сотень глядачів. І часто — не з власної волі, а з внутрішньої чи нав'язаної зовні потреби бути "своїм". Сподобатися глядачам. Отримати схвалення. Зірвати оплески: не за те, що навчив, а за те, що затанцював. Дешево і сердито. "Яжемами" – в захваті: побачили приниженого учителя", – пише Лікарчук.

На його думку, це не вписується в поняття педагогіки, а схоже на педагогічне безсилля, яке такими танцями показує, що вчитель втратив авторитет й професійно деградує. Тож у цій професії залишається дедалі менше педагогічного відчуття міри і сорому, що відрізняло вчителів від натовпу не статусом, а гідністю.

Так, освітній експерт зазначає, що педагоги часто не бачать, як це виглядає в очах дітей й як вони коментують такі дійства.

"Маю у своєму архіві відео, яке мені надіслав батько старшокласника, котрий зафільмував коментарі учительського танцю однолітками. Я людина не дуже цнотлива, але навіть мені було соромно слухати те, що про своїх учительок у момент їхнього танцю казали їхні учні. До яких вони за кілька хвилин після виступу прийдуть на урок", – додає Лікарчук.

Тож учителі, яких заохочують або змушують виконувати роль масовика-затійника, втрачають право бути собою – педагогом у справжньому розумінні цього слова. Адже повага до вчителя виростає зі знань, досвіду, чітких принципів та моральної стійкості. Лікарчук зауважує, що коли дитина бачить у вчителеві лідера – це надихає. Натомість, коли бачить замість вчителя "перевдягненого клоуна" – це лише розважає. Проте освіта – це не розвага, і роль вчителя не в тому, щоб розважати, а школа, яка стала сценою, перестає бути середовищем розвитку.

"Настав час вийти з цього хибного кола. І повернутися до суті. Якщо цього не зробимо, ситуація розвиватиметься в іншому напрямку: рано чи пізно вчителя примусять танцювати стриптиз: у прямому і переносному розумінні цього слова", – резюмував освітній експерт.

Раніше OBOZ.UA розповідав, що Ігор Лікарчук розкритикував випускні в школах під час війни.

Тільки перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та Viber. Не ведіться на фейки!