"Дистанційне навчання часто є лише формальністю". Українці влаштували дискусію через заяву голови ДСЯО

Дистанційне навчання в Україні часто називають те, що не відповідає змісту повноцінної дистанційної освіти і говорять про нього поверхнево. Водночас, воно потребує інших методик, логіки самостійної роботи учня та іншої ролі вчителя, проте в школі така модель майже не сформована.

Відео дня

На цьому наголосив голова Державної служби якості освіти Руслан Гурак. За його словами, існують ризики, коли тривалий онлайн легко перетворюється на режим присутності без повноцінного навчання дітей.

"Одна частина дискусії зводиться до скарги на сам формат. Інша вважає, що достатньо підключити дитину до уроку через екран, і питання вичерпується. Обидва погляди не працюють. Це твердження особливо важливе тому, що воно руйнує зручну ілюзію. Дистанційка не є проблемою сама по собі. Проблемою стає псевдодистанційність, коли школа зберігає назву форми, але не створює її змісту. І тоді система починає жити в симуляції: уроки формально відбуваються, діти числяться, педради збираються, а питання про реальний результат виноситься за дужки", – сказав Гурак.

Він зазначив, що вихід з такої ситуації в тому, що освітня політика має перейти від тактики тимчасового пристосування до структурного переформатування. Зокрема, переглянути фінансування, очистити статистику, визначити стандарти справжньої дистанційної освіти, окремо врегулювати ситуацію релокованих і прифронтових шкіл.

Під дописом Освіта.ua українці влаштували дискусію. Зокрема, багато хто зазначав, що ті учні, які гарно навчаються очно, продовжують здобувати освіту на такому ж рівні і дистанційно. Проте знайшлися й ті, хто вважає, що очне навчання теж нагадує формальність, адже більшість дітей сидить в телефонах, тоді як онлайн цього не видно.

"Ті учні, які б і очно вчилися добре, ті і дистанційно якісно вчаться. В хто очно нічого не вчив, той і дистанційно не вчить. Все залежить від бажання вчитися в не від форми навчання".

"А не дистанційне – не формальність? Сидять в телефонах. На дистанційці хоча б не видно".

"Коли може бути дієве навчання? Коли "здобувач освіти" має бажання, мотивацію навчатися. Якщо це є, то сидить він в класі, чи сидить за екраном монітора, різниця не дуже велика. Хто хоче навчатися, той навчається, хто не хоче, то йому байдуже яка форма. Примусити навчатися неможливо. У закладу освіти відсутні важелі впливу. Залишити на повторний курс, відрахувати неможливо. Погані оцінки? Прямим текстом повідомляють, що їм все одно. Дистанційна – це не викладений матеріал сумнівної якості. Це повноцінний відеоурок, надані додаткові матеріали.....Якщо у Вас, профанація, співчуваю".

Раніше OBOZ.UA розповідав, що МОН скасувало накази, які ускладнювали доступ до дистанційного навчання дітям в окупації.

Тільки перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та Viber. Не ведіться на фейки!