"Діти наслідують батьків". Філологиня пояснила відкат від української мови в Києві: 82% школярів спілкуються російською

Українські школярі спілкуються російською мовою, адже наслідують своїх батьків. Так, зокрема, до 14 років у дітей не сформоване критичне мислення, як у дорослих. Це означає, що у сімʼях не переходять на українську або підлітки оточені двомовністю середовищ.

Відео дня

На цьому зауважує філологиня та популяризаторка української мови Марія Словолюб в інтервʼю Аліні Доротюк. За її словами, школярі не мають вибору, якою мовою спілкуватися, адже вони опираються на досвід батьків та на ту мову, якою спілкуються дорослі.

"Якщо ми говоримо про дітей і багато хто кидає справді камінці в їхній город, бо діти там погані або непогані, вони спілкуються російською, але ж діти наслідують своїх батьків, як би це не було. Тобто до 14 років критичне мислення в дітей ще не так сформоване, як у дорослих. І вони що роблять? Наслідують своїх батьків. Тобто це означає, що в сім'ях не переходять на українську. Або ж, наприклад, є двомовність, тобто в одному середовищі спілкуються українською, а, наприклад, вдома в комфортному, зручному такому, в такій атмосфері переходять назад на російську", – ділиться мовознавиця.

"Лунають такі моменти про те, що якою мовою розмовляти – це вибір. Міркую, що це не вибір, тому що вибір – це коли тобі представляють одне, друге, і ти, окресливши і зрозумівши один об'єкт, цілісно його інформацію, його значущість, перемикаєшся на інший і теж його оцінюєш, і тоді ти обираєш. А хіба ті, хто спілкується, наприклад, українською або російською, або якоюсь іншою мовою в Україні, їм пропонували цей вибір? Тобто, наприклад, школяр розуміє, чому він має обирати? Ні, він, опираючись на досвід своїх батьків, на ту мову, якою вони спілкуються, абсолютно встає на ту ж саму стежину і починає їх наслідувати", – додає вона.

Філологиня також згадала про цитату поета та драматурга Йоганна Гете, якою часто "прикриваються": "Скільки мов ти знаєш – стільки разів ти людина". Вона зауважує, що знати і послуговуватися – це різне. Так, наприклад, історик Іван Огієнко знав понад 14 мов, проте перекладав свої праці, включно із Святим Письмом, саме українською мовою. Експертка зауважує, що інші мови зазвичай вивчають для комунікації.

"Мова – це виняткова комунікація. Але ж можемо ми порозумітися навіть і без мови вербальної. Можна жестами порозумітися, можна малювати якісь картини, можна показувати. Зрештою, багато є інших моментів, як ми можемо доносити ту чи іншу інформацію. Тобто мова як така, не один зі з цих засобів. Мова має понад 15 функцій. Це є доволі вільна інформація, можна перевірити будь-де", – додає фахівчиня.

Вона пояснює, що одна із функцій мови – комунікативна, а те, якою мовою спілкуються люди, відображає те, як вони сприймають дійсність. Саме це і потрібно доносити школярам та батькам, щоб вони обирали державну мову.

Нагадаємо, згідно з результатами дослідження Державної служби якості освіти, в Києві, за оцінкою учнів, 24% вчителів під час уроків та 40% під час перерв порушують мовний закон – застосовують недержавну мову. Для порівняння, середня цифра по Україні: 14% на уроках та 21% – на перервах. Самі ж школярі спілкуються російською на уроках 66%, на перервах – 82% (по Україні ці цифри значно відрізняються: на уроках – 40%, на перервах – 52%). Тільки 18% столичних школярів зазначили, що говорять лише українською мовою.

Раніше OBOZ.UA розповідав, що у Києві лише 29% батьків говорять удома з дітьми українською.

Тільки перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та Viber. Не ведіться на фейки!