Діти обирають директора, вчителі автономні та майже немає булінгу: чому школи в Литві мають стати прикладом для України

Згідно зі всесвітнім звітом про щастя 2024 року, діти й молодь Литви стали найщасливішими у світі. Ексміністр освіти й науки Гінтарас Степонавічюс запевняє, що на цей фактор вплинуло те, що 12 років тому у цій країні, під час реформи освіти, зосередилися на профілактиці булінгу.

Відео дня

Про це Степонавічюс розповів на фестивалі "Вчителі майбутнього" у Львові, повідомляє Освіторія. Ба більше, у литовських школах вчителі майже позбавлені паперової роботи, а школярі та батьки входять до складу комісії, яка обирає директора закладу освіти.

OBOZ.UA проаналізував виступ ексчиновника та зібрав причини, чому досвід Литви варто втілити й в Україні.

Як позбутися булінгу

За словами Степонавічюса, освітнє відомство відібрало близько 20 програм, з яких кожна школа могла обрати ту, яку потім інтегрували у свою діяльність. Тож зрештою у закладах освіти значно знизився булінг, а атмосфера стала більш безпечною та позитивною. Ба більше, колишній чиновник запевняє, що зростання відчуття щастя у школярів прогнозує більшу впевненість у їхньому майбутньому, попри труднощі та негаразди.

Спрощення роботи вчителя

"Якщо ми хочемо, щоб школи концентрувалися на освітньому процесі, маємо думати про те, як спростити роботу вчителя", – каже Степонавічюс.

Він пояснює, що позбутися бюрократії у закладах освіти було нелегко, проте значною мірою цього вдалося досягти. Зокрема, через зменшення кількості обовʼязкових документів. Так, частина стала лише рекомендаційними, а частину взагалі скасували. Ба більше, ексчиновник зазначає, що важливо не переводити заповнення паперів в електронний формат, а взагалі скасовувати це.

Вибори директора

Директори, які претендують на посаду в закладах освіти, мають пройти тестування, яке визначає менеджерські здібності, психологічні ресурси, розуміння того, як працювати з фінансами. Далі проводяться вибори, де враховуються голоси представників освітніх управлінців, членів громад, вчителів, батьків та старшокласників. Так діти дізнаються, що таке демократія, та привчаються до відповідальності за себе та інших.

Довіра до закладів освіти

У цій країні органи контролю надають підтримку школам, а не перевіряють і карають їх. Тож вчителі не бояться начальства, а можуть зателефонувати в управління освіти й попросити про допомогу для реалізації власних ідей. Тож, за словами Степонавічюса, заклади повинні мати певний рівень свободи разом із відповідальністю.

Автономія

Ексурядовець каже, що встановлення однакових вимог до усіх шкіл негативно впливає на ініціативність. Так, з урахуванням досвіду Литви, вдалося зʼясувати, що чим менш зарегульований процес, тим більше ініціатив здійснюється щодо створення нових закладів освіти. Наприклад, спрощення вимог та надання автономії розвʼязало проблему дефіциту шкіл та дитячих садків. Водночас скорочення малокомплектних шкіл дозволило додати кошти до зарплат вчителів.

"Питання автономії – це те, наскільки ви дозволяєте школам самостійно регулювати питання бюджету, методології викладання, способи досягнення мети. Значної свободи не може бути, на жаль, коли йдеться про зарплати вчителів. Але вона може бути в закупівлі обладнання, розподілі коштів на навчання для вчителів", – пояснює Степонавічюс.

Не лише педагогічна освіта

За словами колишнього міністра освіти, гарних вчителів не дуже багато, тож у Литві залучають талановитих фахівців із різних сфер. І в них не обовʼязково повинна бути педагогічна освіта, тож дехто може змінити напрям діяльності.

"Коли сталася банківська криза 2008–2010 років, у Лондоні звільнили тисячі банкірів. З’явилася організація, яка займалася саме тим, що допомагала тим із них, кому це підходить, перекваліфікуватися для роботи вчителями математики в школі", – пояснює посадовець.

Обʼєднання університетів

У Литві педагогічні заклади вищої освіти обʼєднали з класичними. Тож сучасні педагоги мають підготовку лише в університетах, де є найкраще обладнання та викладачі. Тож, якщо студент вступає на історичний факультет, а потім вирішує стати вчителем, то завдяки базі класичних вишів матиме освітній маршрут і стане викладачем певних предметів.

Підвищення кваліфікації

Підвищення кваліфікації педагогів має відбуватися у зручних для них умовах. Вчителі мають розвиватися та ставати ще кращими, запевняє Степонавічюс.

Позашкільна освіта

Литовські діти мають змогу гнучко обирати заняття до душі, а батьки отримують кошти від держави у розмірі 20 євро (понад 800 гривень), які вони можуть витратити суто на позашкільні заняття. Завдяки цьому кількість школярів, які долучилися до гуртків, зросла з 28 до 64%. Ба більше, вчителі отримали додаткове джерело заробітку.

Раніше OBOZ.UA розповідав, як школи в Україні та Великій Британії реагують на проблемного учня.

Тільки перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та Viber. Не ведіться на фейки!