"Діти працюють головою на 10-20 годин більше, ніж дорослі": МОН попросили зменшити навантаження на школярів

'Діти працюють головою на 10-20 годин більше, ніж дорослі': МОН попросили зменшити навантаження на школярів

До Міністерства освіти і науки України звернулася мати двох дітей Ірина Редько, що працює HR у компанії Prozorro. У своєму зверненні вона порівняла робочий графік дорослої людини та навантаження учня 8 класу, виявивши, що діти витрачають на розумову працю 50-60 годин на тиждень, на противагу 40 годинам роботи дорослого, затвердженими у трудовому законодавстві.

Про це Ірина зазначила у своєму дописі на Facebook. У ньому українська мама порахувала, скільки часу діти проводять за навчанням і до чого це може призвести в дорослому віці.

За її словами, дитина віком 13 років 5 днів на тиждень працює по 10-12 годин. Разом орієнтовно – 50-60 годин на тиждень розумової праці. Сюди входять 7-8 уроків по 45 хвилин з перервами по 15-20 хвилин, щоденні домашні завдання, виконання яких займає приблизно 3-4 години, рахуючи по 40-60 хвилин на один предмет. Діти віком 10 років мають розклад, що відрізняється від цього всього на 2 уроки в день. "Розумова робота – це важка робота", – підсумовує вона.

Ірина каже, що з погляду навантаження на психіку порівнювати роботу дорослої 30-річної людини і 13-річної дитини – нелогічно. До того, вона стверджує, що під час навчання мозок працює інтенсивніше, аніж при виконанні звичних робочих завдань.

Користувачка мережі не розуміє, як таке може бути, а тим паче – де дитині знайти віконце у такому графіку для відпочинку. Коли ж малечі гуляти на свіжому повітрі, кататись на велосипеді, відвідувати спортивні секції та просто "нічого не робити"?

Ірина Редько робить висновок: "Саме так з таких дітей виростають дорослі, які не мають смаку до життя (вони його просто не бачать), бо з таким підходом формується стереотип, що життяце біль і постійна виснажлива важка праця, бо робота це "виснажлива хрінь", через яку вони ненавидять понеділки, а в п’ятницю мають єдине бажання – напитись, бо інакше розслабитись не виходить". Вона додає, що безкінечно можна хвалити освіту пострадянських країн, утім найкращі економіки світу будуються учнями зовсім інших освітніх систем, де діти зі сльозами прощаються з вчителями, уходячи на канікули, а згодом з радістю повертаються до школи.

"В той час, коли всі світові тренди з організації роботи кричать на всі сторони про баланс між життям і роботою, коли роботодавці рахуються з особистими ситуативними (чи навіть системними) потребами своїх людей, уважно ставляться і ідуть на поступки, коли комусь на роботі щось не такаби не вигорали і були щасливі, шкільна освіта робить все з точністю до навпаки,– пише Ірина. – Ось такий когнітивний дисонанс на фоні любові до своєї країни і бажання жити, розвиватись саме тут".

Українська мама називає вчителів, батьків, учнів та школи – заручниками системи. Хоча є працівники освіти, що усіма силами намагаються викручуватися, але, за її словами, вони "танцюють танго зі зв’язаними ногами". Батьки, що після важкого робочого дня допомагають дитині робити уроки до ночі, почуваються виснаженими. Ірина підсумовує, що у цьому замкнутому колі врешті-решт усі починають ненавидіти один одного. А все через тиск, який викликає супротив, що далі перетворюється на боротьбу, а вона виснажує і провокує ріст агресії. І тоді єдиним порятунком залишається пофігізм, бо якщо добросовісно виконувати все, то буде "кришка".

Крик душі української мами відгукнувся багатьом користувачам Facebook: за тиждень пост набрав 10 тисяч лайків, 31 тисячу репостів та близько 2-х тисяч коментарів. Під дописом батьки діляться власним незадоволенням щодо порушеного питання.

"Постійно задаюся цим питанням. І мені здається, що я як мама ту школу не люблю ще більше, ніж дитина... Бо дійсно це виснажує, і окрім роботи і побуту, ти ще й займаєшся цим... І весь ваш графік і все життя довкола цього. Питання в тому, коли просто жити, а не постійно бути в напрузі",– пише Ярина Вовк.

"Педагог, пенсіонер. Пройшла всі класи. Від першого до одинадцятого. З кожною реформою, кожною зміною міністра вірила в зміни, але дарма. Прийшов час і до школи пішов мій онук. Перший рік НУШ. Скільки було надій, віри в щось нове, але знову те ж саме. Жодні зміни не робляться на користь учням", – йдеться у коментарі Валентини Дворко.

"Так, а найгірше те, що з школи викорінюють все духовне і красиве (щасливе, різнобарвне), а підводять до звички бути слухняним (зручним, безініціативним, #такимяквсі, не відстоювати свою думку). Вивчаючи тригонометрію, не вчать жити гідно, цінувати своє тіло, душу, особистість, простір, час, оточуючих, тварин, природу... До цього ще нам, ой як далеко", – ділиться Іра Башук.

Раніше OBOZREVATEL писав про те, як школа ламає дітей та робить з них пофігістів. Своєю думкою поділилася блогерка Мірка Клос.

Тільки перевірена інформація в нас у Telegram-каналі Obozrevatel та Viber. Не ведіться на фейки!