"Дитина – це не мішок, в який можна напхати багато соломи": освітній експерт пояснив реформу старшої школи в Україні

Для більшості дітей потрібно виставляти пріоритети у навчанні, адже лише особливі генії можуть засвоювати всі галузі та предмети на високому рівні. Відповідну профілізацію передбачає реформа старшої школи в Україні, коли після 9 класу учні обирають свій напрям, де будуть поглиблювати компетентність, яка має перерости у професійний інтерес.

Відео дня

На цьому в ексклюзивному інтервʼю OBOZ.UA зауважив освітній експерт Сергій Дятленко. За його словами, для того, щоб учні змогли отримати якісні знання з обраного напряму в освіті, необхідно спростити інші. Він підкреслив, що "діти – це не мішок, в який можна напхати багато соломи".

"І вчителі бояться "поверхових" знань. На це маю відповідь для педагогів: дитина – це не мішок, в який можна напхати багато соломи, і якщо утрамбувати, то влізе ще. Тільки особливі генії можуть засвоювати усі галузі та всі предмети на високому рівні. Для більшості потрібно виставляти пріоритети. Реформа шкільної освіти передбачила, що базова школа, коли усі вивчають все, завершується у 9-му класі, а далі запроваджується правдива профілізація, коли дитина обирає "свій" напрям, в якому буде поглиблювати компетентність, яка мала б перерости у професійний інтерес. Тож якщо посилюємо "свій" напрям, то маємо спростити інші", – сказав Дятленко.

Він додає, що йдеться не про повне припинення вивчення предметів, а лише про зниження складності до рівня загального розуміння, яке потрібне для успішної побудови життєвої траєкторії. Адже, багато успішних людей мали проблеми з навчальними предметами у певній сфері, яка не входила до їхнього освітнього інтересу. Так, наприклад, гуманітаріям складно було з точними науками, а у фізиків та хіміків виникали труднощі з суспільними науками або філологією.

Фахівець також дав пораду адміністрації ліцеїв, як запроваджувати інтегровані курси, адже одразу виникає питання щодо відсутності "універсальних викладачів".

"Якщо поєднати суспільно-гуманітарні предмети чи літератури – не настільки складне завдання, то з інтегрованим курсом "природа" складніше", – зазначає Дятленко.

Він поділився досвідом запровадження курсу Стрийського ліцея імені Андрія Корчака, де вдалося реалізувати ініціативу. Зокрема:

Створили спільну природничу кафедру
Розмістили поруч на одному поверсі всі природничі кабінети
Створили спільні приміщення для зберігання навчального обладнання з усіх природничих предметів (якщо не поміщаються, можна групувати на декілька, але обов’язковою умовою є поєднання кількох предметів)
Інтегрований курс у кожному класі на паралелі викладає інший вчитель (залучені всі природничники)
Вчителі на кафедрах допомагають одне одному готуватися до викладання блоків, які для них є "рідними" (роль кафедр і взаємозалежність вчителів).

Раніше OBOZ.UA розповідав, що чекає на вчителів та учнів 10-12 класів у межах реформи.

Тільки перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та Viber. Не ведіться на фейки!