Відео дня
Дитяча психологиня, чию доньку цькували в дитсадку і школі через російську мову, звернулася до батьків та педагогів: насильство не можна виправдовувати нічим
Дитяча клінічна психологиня Ірина Королець, звернулася до батьків та педагогів через мовний закон України. Зокрема, вона зауважила, що у соціальних мережах все частіше можна побачити історії про те, що дорослі дозволяють собі чинити самосуд та насильство над дітьми за те, що вони говорять російською мовою і не нести за це покарання. Жінка зазначає, що вона зі зросійщеної родини, адже сама родом з Донецької області, у 2016 опинилася у Львові, нині проживає у Німеччині.
Королець у виданні "Дзеркало тижня" ділиться, що саме через це її донька у 5 років потерпала від булінгу у львівському дитячому садку, адже там дітей виховували так, що російська мова – зло. Проте коли вихователька дізналася про ситуацію, провела виховні бесіди з батьками і стала допомагати дитині адаптуватися, перекладаючи слова на українську, розповідаючи історію України та захищала від агресії. Натомість у школі ситуація склалася дещо інше, там вчителька мовчала на цькування з боку дітей та не допомагала у вирішенні цього питання зі свого боку. Тож заклад освіти довелося змінити.
"У першому класі вчителька мовчала, коли діти викрикували: "Вдома будеш так розмовляти", "москалька", й казала, що відповідь неправильна, коли вона була правильною, але російськими словами, водночас не допомагаючи перекласти їх. Ми змінили школу. І в якийсь момент українська стала для дитини рідною. Чи було це навантаженням на педагогів? Так, однозначно. Чи був додатковий дискомфорт для дітей? Звісно", – пише Королець.
Вона зазначає, що насильство не можна виправдовувати ні військовим часом, ні мовним законом, ні віком хлопчика або дівчинки. Діти повинні бути у безпечному середовищі та мати рівні права незалежно від їхнього походження, раси чи релігії. У закладах освіти послуги мають надаватися державною мовою, і за це відповідальні працівники та керівництво, проте будь-яка дитина має почуватися безпечно, навіть не володіючи нею.
"Якщо ми говоримо про освітній процес, то саме школа й дитячий садок насамперед (!) відповідальні за безпеку кожної дитини. Безпека дитини – це стан захищеності її життя, здоров’я та добробуту від різних загроз, що включає фізичну, психологічну, соціальну та цифрову безпеку. І ось тут – ключова різниця між порушенням права дитини на здобуття освіти в дошкільному комунальному закладі державною мовою та права на захист від насильства чи права на рівність", – додає експертка.
Вона ділиться, що у Німеччині ситуація інакша. Там і дітям і дорослим допомагають адаптуватися до мовного середовища. Зокрема, кожна приїжджа людина має право безкоштовно відвідувати мовні курси до рівня В1 (2500–3000 слів). В садках є багато наочних матеріалів, пісень, карток, які допомагають кожному висловити свої потреби. У школах (десь із п’ятого року навчання) є перехідний клас, де діти вчать базові слова і тільки потім долучаються до загального класу, й попервах їм не виставляють оцінок або ігнорують орфографічні помилки. За будь-які спроби говорити хвалять та підбадьорюють, а співрозмовники виправляють лише з дозволу людини, продовжуючи говорити та будуючи речення простими словами і повільнішою вимовою.
"Тобто держава турбується про те, щоб кожен мешканець знав німецьку мову, та фінансує її вивчення різними засобами. Водночас вибір вчити її чи ні залишається за людиною. Звісно, це може спричинити для неї певні труднощі, тому на допомогу приходять перекладачі. Але часом для вступу до університету, розмови з лікарем чи отримання певної посади потрібен саме сертифікат із володіння німецькою мовою. Тобто відсутність мовних знань може стати перешкодою", – додає експертка.
Водночас, вона дивується, чому наша держава, знаючи, що в східних регіонах українська мова вивчалася кілька годин на тиждень, очікує що люди самостійно без додаткової підтримки швидко перейдуть на державну, а громади вважають, що адаптація потрібна лише для новоприбулих. Проте робити це потрібно для усіх, шукаючи дієві ненасильницькі способи комунікації, активно вивчати історію та розповідати про свої міста.
Чому розгорівся скандал через мовний закон
Нещодавно навколо дитячого садка у Білій Церкві розгорівся скандал через те, що мама хлопчика Ірина Савченко-Кісельова сказала російськомовній дівчинці, що вона її не розуміє та запитала чи дитина не навчилась говорити. Ситуацію жінка описала у дописі у Facebook, чим обурила багатьох українців.
Її син почав приносити додому русизми. В один із разів, коли жінка забирала хлопчика, російськомовна дівчинка почала звертатися до інших дітей, жінка стала на захист україномовних і почала їм пояснювати, що це нормально не розуміти російську мову, за що отримала хвилю хейту від користувачів соцмережі.
"Роман почав приносити додому незрозумілі слова типу галстук, карман, кушать, завтрак і т.д. Виправляю, пояснюю. Історія про інше. Проходжу забирати. Троє дітей в групі залишилось. Зазвичай останні були мій і ця нещасна зросійщена дитина. А це ще одна. Мала по-московські щось говорить, вихователька її розуміє, відповідає (українською). Роман через слово розуміє, бо часто вдвох останні залишались, інша з ситуації здогадується. А третя дівчинка така сумна стоїть. Та мала щось по-московськи каже до неї, а ця не розуміє. Це очевидно. Всі навколо розуміють, а вона не розуміє. Москвомовна мала хоче і мені щось розповісти, як вони гарно гралися і всяке таке. А я: "Я тебе не розумію, що ти говориш. Ти що, ще не навчилась говорити?" – написала жінка.
Після хвилі хейту та навіть погроз мамі хлопця та її дітям, їй довелося написати заяву до поліції. Жінка також поспілкувалася з мамою дівчинки про яку розповіла у дописі, й запевнила, що на дитині той випадок ніяк не відобразився.
Реакція мовної омбудсменки
На ситуацію відреагувала уповноважена із захисту державної мови Олена Івановська. Вона засудила дії тих, хто принижує громадян, які добиваються дотримання мовного законодавства. А реакція суспільства на вчинок Савченко-Кісельової виходить за межі цивілізованої дискусії.
"Категорично засуджую будь-які спроби дискредитувати й принижувати громадян, які добиваються дотримання мовного законодавства. Кампанія цькування Ірини Савченко-Кісельової виходить за межі цивілізованої дискусії й створює небезпечний прецедент тиску на людей, що наполягають на законному праві дітей рости українцями в своїй державі", – написала мовна омбудсменка.
Вона також звернулася до зросійщених батьків, адже саме від них залежить, чи буде дитина готовою до навчання державною мовою. Крім того, вона наголосила, що право вимагати дотримання мовного закону – це норма, а публічне цькування людей, які відстоюють цю норму, є недопустимим у демократичному суспільстві.
Раніше OBOZ.UA розповідав, що у Києві лише 29% батьків говорять удома з дітьми українською.
Тільки перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та Viber. Не ведіться на фейки!