Для школярів укотре хочуть скасувати державну підсумкову атестацію: чому учням не варто радіти

У Верховній Раді зареєстровано законопроєкт №13650, який передбачає скасування у 2026 році державної підсумкової атестації (ДПА) для школярів. Цей іспит скасовують уже сьомий раз поспіль: у 2020 році скасували через ковід, потім знову через ковід, ну а потім уже через повномасштабну війну з Росією.

Відео дня

Чи потрібен узагалі цей іспит, якщо без нього чудово обходяться ось уже котрий рік, розповідає OBOZ.UA.

Мета скасування – безпека учнів

Державна підсумкова атестація – це форма перевірки знань школярів, яку вони проходять у 4, 9 та 11 класах. Відповідно – після закінчення початкової, неповної середньої та середньої школи. Мета цього іспиту – оцінка того, наскільки учень засвоїв шкільну програму на певному етапі свого навчання.

Але після початку епідемії коронавірусу влада спантеличена питанням: а чи не занадто небезпечно тримати дітей разом під час іспиту? Піддаючи їх непотрібним ризикам. Тим паче що саме шкільне навчання почало проводитися дистанційно. Ну а потім війна... Від росіян же всього очікувати можна – раптом під час іспитів почнуть по школах лупити.

Якщо 2020 року і пізніше скасування ДПА регулювалося відповідними наказами Міносвіти, то 2024 року проблему було вирішено вже на найвищому законодавчому рівні – Верховна Рада ухвалила закон 4034-IX, який скасовував проведення державної підсумкової атестації 2025 року.

І ось, власне, знову. Законопроєкт №13650 "Про внесення змін до деяких законів України щодо державної підсумкової атестації та вступної кампанії 2026 року" фактично дублює аналогічний минулорічний документ.

"Ухвалення закону сприятиме забезпеченню безпеки вступників під час проведення вступної кампанії 2026 року, формуванню контингенту здобувачів фахової та вищої освіти", – йдеться в пояснювальній записці до законопроєкту.

Як уже стає зрозуміло – не останньому. Наступного року, напевно (якщо не закінчиться війна), буде черговий законопроєкт на цю тему. А нинішній буде ухвалено практично негайно, як і рік тому.

У мирний час іспит стане в пригоді

Виникає резонне запитання – а який сенс щороку ухвалювати одні й ті самі закони? Якщо вже сьомий рік поспіль Україна обходиться без державної підсумкової атестації, то, може, вона й не потрібна?

Тим паче що існувало зовнішнє незалежне оцінювання (ЗНО), яке проходили усі школярі, які вирішили продовжити навчання у закладах вищої освіти. ЗНО, до речі, з 2015 року зараховується як ДПА для випускників. Незалежне оцінювання з 2025 року перейменували – тепер це національний мультипредметний тест. Але суть не змінюється: три обов'язкових предмети – українська мова, математика та історія України, і один за вибором: серед біології, географії, іноземної мови, української літератури, фізики та хімії.

"Державна підсумкова атестація не відіграє жодної ролі, це не є щось вирішальне. Національний мультипредметний тест – так, він необхідний, якщо випускник школи збирається вступати до закладу вищої освіти. Але якщо піде працювати – навіщо йому ДПА? Цей іспит, скажімо прямо, здебільшого завжди був формальністю", – розповідає OBOZ.UA завуч київського ліцею №128 Олена Ткач.

Утім, у депутатів є й інша думка.

"Я вважаю, що під час війни і повітряних тривог, підземного навчання і так далі повноцінно підготуватися до державного підсумкового іспиту дуже складно. Однак у мирний час це досить репрезентативно демонструє рівень засвоєння навчальної програми і є тренінгом перед зовнішнім оцінюванням. Тому, на мій погляд, скасовувати підсумковий держіспит не варто. До речі, така сама позиція і в освітнього комітету", – говорить OBOZ.UA співавтор законопроєкту, член парламентського комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки Федір Веніславський.

У принципі, тут теж є резон: держава має хоч якось уявляти – а що в неї відбувається в галузі шкільної освіти, наскільки вона ефективна. Може, треба щось у системі поміняти, підкоригувати. А то взяли шестирічну дитину, а з'ясували, як там і що, тільки через 11 років.

"У цьому питанні я повністю згоден із Федором Веніславським. Війна не триватиме вічно, а знати рівень засвоєння навчальної програми на різних стадіях навчання необхідно", – резюмує в бесіді з OBOZ.UA колишній заступник міністра освіти і науки України з питань вищої освіти Михайло Вінницький.