Відео дня
"Доброчесність починається в кабінеті директора, а не у ВР чи МОН": Лікарчук порушив важливу тему плагіату в школах
Колишній очільник українського центру оцінювання якості освіти Ігор Лікарчук привернув увагу до теми плагіату та доброчесності у школах. Зокрема, освітянин підкреслив, що ці складові починаються не з Верховної Ради чи Міністерства освіти та науки, а з директора закладу та учителя.
У дописі у Facebook він зазначає, що деякі школи не здатні бути чесними. Водночас діти бачать різницю між тим, що роблять заклади освіти та тим, що розповідає адміністрація. Тож, якщо школярам наочно показують, що плагіат – це злочин, проте директор вбачає в ньому ефективність, то немає чому дивуватися, якщо у суспільстві зʼявляються "дешеві копії та дорогі імітації".
"Доброчесність починається не у Верховній Раді й не в МОН. Вона починається в кабінеті директора ліцею, який або поважає чужу працю – або ні. А потім – із учителя. Мені завжди цікаво, чому школи, які вчать дітей бути відповідальними, самі так легко стають безвідповідальними? І як ліцей, який не здатен бути чесним у дрібницях, збирається виховувати майбутніх громадян? Діти ж не дурні. Вони чудово бачать різницю між тим, що школа каже і що школа робить. І якщо ми вкладаємо в голову учневі, що плагіат – це злочин, але директор переконаний , що плагіат – це "ефективний менеджмент", то не дивуймося потім суспільству дешевих копій і дорогих імітацій", – написав освітній експерт.
Він зазначає, що питання плагіату стосується і вчителів, які на уроках наголошують дітям на академічній доброчесності, проте після цього починають списувати плани уроків, сценарії та звіти, згодом видаючи їх за свої.
Таку думку Лікарчук висловив побачивши рекламу двох різних закладів середньої загальної освіти, які мали однакові плакати. Зокрема, йдеться про гімназію імені Митрополита Андрея Шептицького та ліцей "Європейська освіта". Проте, за словами освітянина, проблема виникає не лише у плагіаті, але й у реакції на нього. А її практично немає, адже коли "ловлять" на крадіжці, починається захист "честі й репутації закладу". Тож виникає питання, чого варті красиві гасла на кшталт "європейські цінності", "академічна доброчесність" або "культура профільної школи", якщо за лаштунками відбувається банальне копіювання.
Освітянин також вказав і на проблему самого оголошення, де написано, що у закладі освіти "діти вчать те, що їм подобається разом з однодумцями, де комфортно висловлювати свою думку". За його словами, це нагадує не освіту, а рекламний буклет для "інкубатора інфантилів". Адже, подобається дітям скролити соцмережі, а любов до науки у 15 років сама по собі не зʼявляється. Бо знання – це не про те, що подобається, а те – що потрібно.
Крім того, у житті люди не працюють з однодумцями, а стикаються з незручними та конфліктними, тож подібне гасло нагадує секту комфорту, а не соціалізацію. Поза тим, школа має виступати тренажером для життя, а не створювати умови, де комфортно висловлювати свою думку. Адже у реальному житті багато фахівців не висловлюють думку там, де комфортно, а часто роблять це там, де страшно, боляче і некомфортно.
"Де комфортно висловлювати власну думку" – ось це і є нова релігія сучасної псевдо-освіти: комфорт понад усе. Пробачте, але військовий, хірург, інженер, диспетчер ППО, командир роти не висловлюють думку там, де комфортно. Вони роблять те, що потрібно, часто там, де страшно, боляче і некомфортно. Бо якби їх вчили діяти лише там, де комфортно, то України вже не було б", – зазначає Лікарчук.
Зважаючи на подібні гасла у школі підміняються поняття. Так, знання змінюються на вподобання, праця на комфорт, колектив на однодумців, зусилля на цікавість, а відповідальність на власну думку. Усе це нагадує сервіс для клієнтів, а не європейську освіту, що призводить до того, що школярі не можуть опанувати себе, прийняти обмеження чи підкоритися дисципліні.
Раніше OBOZ.UA розповідав, що вчений розкритикував методику атестації науковців, затверджену МОН.
Тільки перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та Viber. Не ведіться на фейки!