Штучний інтелект (ШІ) становить серйозну загрозу для екосистеми вищої освіти, адже підриває довіру, прозорість та сутність навчального процесу. Згідно з результатами дослідження Піттсбурзького університету (США), безконтрольне впровадження інтелектуальних помічників у академічне середовище призводить до виникнення почуття тривоги та недовіри в студентів. Найбільша небезпека полягає в тому, що ШІ розмиває межі відповідальності та позбавляє здобувачів освіти необхідних зусиль, що мають формувати професійну компетентність. 

Відео дня

Через те, що чат-боти використовують природну мову, студентам стає важко зрозуміти, хто саме надає їм зворотній звʼязок – живий викладач чи ШІ-асистент. Крім того, у вишах виникають ситуації, коли педагоги використовують ШІ для розробки завдань, а студенти – для написання відповідей. Таким чином, ставиться під сумнів доцільність оцінювання та виникає необхідність впровадження нових норм авторства, інформує The Conversation.

Більш того, надмірне використання ШІ призводить до небезпечної ситуації, коли студенти, замість того, щоб самостійно навчатися, розвивати власні компетентності та генерувати ідеї, делегують ці етапи чат-ботам. 

Крім освітніх ризиків, ШІ також становить загрозу конфіденційності та безпеці студентських даних, які фіксуються в системах при розгляді заявок, закупівель та оцінці інституційних ризиків. Хоч інтелектуальний помічник здатний ефективно виконувати рутинну роботу, його неконтрольоване впровадження в гібридні системи загрожує перетворити освіту на процес, позбавлений людського досвіду та критичного мислення. 

Найбільш суттєві зміни можуть відбутися з системами, які виглядатимуть менше як асистенти, а більше як агенти. Подібні інструменти можуть звільнити час для роботи, яка зосереджена на людських здібностях. Це означатиме, що педагоги зможуть викладати в загальному сенсі, але більша частина навчання може бути передана системам, оптимізованим для ефективності та масштабування.

Так, в дослідженнях траєкторія вказує на системи, які можуть дедалі більше автоматизувати дослідницький цикл. Зокрема, в деяких галузях вже є роботизовані лабораторії, які працюють безперервно, автоматизуючи значну частину експериментів. На перший погляд, це виглядає привабливо, проте університети – це не інформаційні фабрики, а системи практики, де молоді науковці навчаються викладати та досліджувати, беручи участь у самій роботі. 

Це ж стосується і студентів. Адже, якщо ШІ може надавати пояснення, чернетки або рішення, у здобувачів освіти виникатиме бажання перекладати найскладніші частини на інтелектуального помічника. Натомість, саме така діяльність призводить до інтелектуального зростання. 

Дослідники вважають, що у світі, де робота зі знаннями стає дедалі більше автоматизованою, університети повинні задатися питанням, чим вища освіта завдячує студентам та науковцям на початку карʼєри. Відповіді визначатимуть не лише те, як буде впроваджено штучний інтелект, але й те, яким стане сучасний університет. 

Раніше OBOZ.UA розповідав, що покоління Z стало першим в історії, у якого зафіксовано "мінусовий" IQ через надмірне використання гаджетів. 

Тільки перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та Viber. Не ведіться на фейки!