Ефективні університети не завжди в топі. Колишній держсекретар МОН пояснив, що не так з рейтингом Scopus
Колишній державний секретар Міністерства освіти та науки та професор Сергій Захарін пояснив, що у рейтингу Scopus, який визначається за індексом Гірша, вищі місця посідають найбільші університети. За його словами, це зумовлено тим, що чим більший заклад освіти, тим більше там викладачів та публікацій. Тобто зростатиме і рівень цитувань, що підвищуватиме можливість очолити рейтинг.
Про це освітянин розповів Оsvita.ua. Захарін каже, що на рейтинг може впливати не тільки включені до Scopus показники, але й "динамічні" та "відносні" розрахунки. Наприклад, темп росту, приросту, обсяг валового результату на одиницю витраченого ресурсу тощо.
"Приміром, у контексті рейтингування університетів гарним "динамічним" показником може бути різниця (або співвідношення) між Індексами Гірша за 2024 та 2023 роки. Гарним "відносним" показником може бути кількість публікацій на одного науково-педагогічного працівника або на один мільйон гривень бюджетного фінансування", – пише ексдержсекретар.
Він пропонує розрахувати чотири найбільш інформативні показники і якщо проаналізувати за ними найбільші університети, то вони виглядатимуть вже не так привабливо. Тобто, за словами Захаріна, це підтверджує те, що перші місця їм дістаються завдяки їхній масштабності, а не ефективності.
Зокрема, він пропонує переглянути список ЗВО за запропонованим ним рейтингом.
Середня кількість цитувань в одній публікації (середня "цитатомісткість"):
- Дніпровський державний медичний університет (19,88).
- Черкаський національний університет ім. Хмельницького (12,47).
- Прикарпатський національний університет ім. Стефаника (12,29).
- Національний лісотехнічний університет України (12,15).
- Сумський державний університет (10,17).
"Тобто, учені цих університетів готують наукові праці вельми якісно, і одна "середня публікація" має більше шансів бути поміченою науковою спільнотою", – запевняє освітянин.
Частка "зарахованих" публікацій у загальній кількості публікацій:
- Міжнародний гуманітарний університет.
- Буковинський університет.
- Академія праці, соціальних відносин і туризму.
- Університет "Київська школа економіки" та інші.
Захарін пояснює, що в цих ЗВО кількість публікацій невелика, проте вони мають високий рівень середнього цитування.
Темп зростання індексу Гірша:
- Міжрегіональна академія управління персоналом.
- Національний авіаційний університет.
- Херсонський державний університет.
- Миколаївський національний аграрний університет.
- Херсонська державна морська академія.
- Львівський державний університет фізичної культури ім. Боберського.
- Національна академія внутрішніх справ.
- Університет Григорія Сковороди в Переяславі та інші.
Саме у цих закладах освіти помітно збільшилася кількість публікацій, які були зараховані у "підсумковий рейтинг", запевняє екссекретар.
Абсолютна зміна значення індексу Гірша:
- Київський національний університет ім. Шевченка (+12).
- Міжрегіональна академія управління персоналом (+11).
- Сумський державний університет (+11).
- Національний авіаційний університет (+9).
- Харківський національний медичний університет (+9).
За словами посадовця, існує багато університетів, які знаходяться на прифронтових територіях або в невеликих містах, проте вони мають значний приріст та результати у своїй науковій діяльності.
Раніше OBOZ.UA розповідав, що в Україні оприлюднили рейтинг 10 кращих закладів вищої освіти за показниками даних наукометричної бази Scopus.
Тільки перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та Viber. Не ведіться на фейки!