Відео дня
Вступ до вишів-2025: на які спеціальності подають заяви вчорашні школярі і як вплинули на їхній вибір війна і штучний інтелект
В Україні завершилась основна фаза прийому документів до вишів на освітній рівень "бакалавр". Але можливі невеликі коригування – до 18 серпня вчорашні школярі, які вступили на контракт, мають шанс перевестися на вакантні бюджетні місця за рахунок цільових пільгових державних кредитів. До 30 серпня ще можуть бути зараховані деякі контрактники. Але загальної картини це вже не змінить.
Про те, які спеціальності обирає зараз українська молодь, розповідає OBOZ.UA.
З п'ятнадцяти варіантів треба обрати один
За даними ЄДЕБО ("Єдина державна електронна база з питань освіти"), станом на 1 серпня, коли завершиться основний термін подачі заяв, на освітній рівень "бакалавр" на базі повної загальної середньої освіти на денну форму навчання подала заяви 145 421 особа.
А це, варто зазначити, приблизно на 6 тисяч більше за відповідний показник 2024 року.
"Розмови про те, що стало різко гірше, що "всі діти поїхали" – це всього лише розмови. Це міф. Цього року в українські виші вступило більше, ніж торік. Діти виїжджають, рік-два перебувають за кордоном, але потім повертаються в Україну і вступають тут", – говорить OBOZ.UA заступник міністра освіти і науки з питань вищої освіти Михайло Винницький.
Цікаво, що сумарно цього року на вступ на бакалаврат було подано трохи більше ніж 700 тисяч заяв. Тобто в середньому один вчорашній школяр подав заяви до п'яти закладів вищої освіти. І це не межа – максимум можна подавати паралельно 15 заяв. Ну а потім обирати.
"Не знаю, як п'ятнадцять, але в нас з'явився один хлопець, у якого було 13 пріоритетів. Хотів би я подивитися на цього хлопця", – з посмішкою говорить OBOZ.UA президент національного університету "Києво-Могилянська академія" Сергій Квіт.
До речі, за його словами, кількість заяв до "Могилянки" зросла на 21,3% порівняно з минулим роком.
Молодь рветься в управлінці
Як розповідає OBOZ.UA Володимир Бугров, ректор КНУ ім. Тараса Шевченка, за роки повномасштабної війни пріоритети молоді, яка вступає до вишів, не змінилися.
"Як і раніше, лідирують психологія, право, економічні спеціальності, управління. Єдине, що трохи змінилося, – це рейтинг навчальних закладів: якщо 2021 року лідирували ми та КПІ, то зараз киян потіснили "Львівська політехніка" та ЛНУ ім. Івана Франка", – говорить Володимир Бугров.
Однак, в принципі, в умовах війни це зрозуміло: на заході України в будь-якому разі безпечніше.
Згідно зі статистикою, і в центрі, і на заході, і на сході України освітні пріоритети молоді практично однакові. Ось, наприклад, перша п'ятірка спеціальностей, які обрала цього року молодь у Києві (на бюджет вступило 44,5%):
– менеджмент;
– психологія;
– маркетинг;
– економіка та міжнародні економічні відносини;
– англійська та німецька філологія.
Перша п'ятірка спеціальностей у Харкові (бюджетників – 61%):
– право;
– психологія;
– менеджмент;
– комп'ютерні науки;
– англійська та німецька філологія.
Перша п'ятірка спеціальностей у Львові (бюджетників – 44%):
– менеджмент;
– маркетинг;
– комп'ютерні науки;
– психологія;
– право.
Водночас у всіх регіонах до першої десятки спеціальностей входять програмне забезпечення, кібербезпека і захист інформації, економіка, терапія і реабілітація.
Голова парламентського комітету з питань освіти, науки та інновацій Сергій Бабак засмучується, що малозатребуваними залишаються інженерні та природничі дисципліни, які мають критичне значення для відновлення країни. Однак це не зовсім так.
"Києво-Могилянська академія – навчальний заклад, який традиційно більш гуманітарний, але цьогоріч у нас зріс попит на фізику, біологію, робототехніку", – каже Сергій Квіт.
Цікаво, що певні корективи в плани майбутніх студентів вніс штучний інтелект. І Володимир Бугров, і Сергій Квіт кажуть, що сама поява ШІ на вибір спеціальності не впливає – це всього лише інструмент, такий самий, як комп'ютер чи інтернет. Але така спеціальність, як дизайн, наприклад, у першу десятку вже не потрапляє.
Молодь, мабуть, щось підозрює. Хіба мало: провчився п'ять років, а роботи немає, і все через конкуренцію з боку комп'ютерного розуму.