Відео дня
Кандидати наук по-новому: як будуть присуджувати та позбавляти ступеня доктора філософії в Україні
Кабінет міністрів оприлюднив постанову, якою затвердив порядок присудження та позбавлення наукового ступеня доктора філософії (PhD). Виші та наукові установи отримали більше повноважень у цьому питанні.
Водночас уряд посилив і їхню відповідальність за ухвалені рішення щодо надання ступеня. Про це повідомляє пресслужба Міністерства освіти і науки.
На офіційному сайті Кабмінету міністрів у середу, 26 січня, оприлюднили постанову від 12 січня №12 "Про затвердження Порядку присудження ступеня доктора філософії та скасування рішення разової спеціалізованої вченої ради закладу вищої освіти, наукової установи про присудження ступеня доктора філософії". Також на сайті виклали і сам Порядок – він містить 21 сторінку.
Цей порядок передбачає розширення автономії закладів вищої освіти та наукових установ щодо атестації кадрів вищої кваліфікації. Але водночас і посилює відповідальность за ухвалені з цього питання рішення про присудження ступеня PhD.
Зокрема, у документі уряд встановив вимоги до:
утворення разової спеціалізованої вченої ради закладом вищої освіти або науковою установою;
рівня наукової кваліфікації здобувача ступеня доктора філософії;
процедури подання здобувачем дисертації до захисту;
проведення захисту дисертації та присудження наукового ступеня;
визначення підстави для скасування рішення разової спеціалізованої вченої ради про присудження ступеня PhD у разі порушення академічної доброчесності або встановленої законодавством процедури захисту дисертації.
Порядок містить детальні вказівки щодо кожного пункту – хто може входити до складу комісії, які знання, навички, уміння та компетентності мають бути у кандидата на отримання ступеню, як має відбуватись запис захисту тощо. Ось, приміром, кілька важливих тез:
Дисертація повинна містити нові науково обґрунтовані результати проведених здобувачем досліджень, які виконують конкретне наукове завдання, що має істотне значення для певної галузі знань.
Вчена рада не пізніше двох місяців з дня отримання заяви здобувача утворює разову раду у складі п’яти осіб – голови разової ради, двох рецензентів та двох офіційних опоненті. Кожен з членів ради зобов'язаний мати не менше трьох наукових публікацій на тему дисертації кандидата на здобуття ступеню.
Офіційні опоненти не можуть працювати в одному і тому ж закладі, не можуть бути науковими керівниками здобувача ступеню, співавторами його наукових публікацій, очолювати заклад, де відбувається захист.
Також у Порядку врегулювали питання фінансового та організаційного забезпечення атестації здобувачів ступеня доктора філософії (PhD). Раніше робота членів вчених рад не оплачувалася офіційно – часто це доводилось брати на себе аспірантам. Це відбувалось неофіційно, що спричиняло значні корупційні ризики, адже рішення члена вченої ради безпосередньо залежало від отримання грошей.
Тепер всі видатки будуть офіційними. Якщо аспірант вчився "на бюджеті", за нього платитиме держава, у випадку "контрактників" – буде частиною оплати за навчання, закладеною у договорі на навчання.
Понад те, здобувачу, його науковому керівнику (науковим керівникам) забороняється до, під час та/або після захисту дисертації надавати чи пропонувати надати членам разової ради, керівнику та іншим посадовим особам закладу будь-які матеріальні та/або нематеріальні блага. Зокрема, гроші чи будь-яке інше майно, оплату послуг з харчування, перевезення, проживання таких осіб.
"Систему захисту дисертації, яка базується на разових спецрадах (як у всьому світі), де кожен член спецради читає дисертацію і бере на себе персональну відповідальність за своє рішення про присудження ступеня", – зазначив на своїй сторінці у Facebook керівник секретаріату Національного агентства з забезпечення якості вищої освіти Михайло Винницький, коли стало відомо про ухвалення документу.
Він також додав, що текст порядку "далеко не ідеальний", але "загалом вийшло непогано".
"Маємо: систему дипломів PhD, яка зрозуміла світові (на відміну від радянського рудименту "кандидата наук") і присуджується закладом, а не МОН (як у світі, де університети змагаються за престижність своїх дипломів)... Для мене сьогодні затверджений Порядок – "вишенька на торті" довгого шляху реформ, який розпочався ще 2008 року", – наголосив чиновник.
Новий Порядок не розповсюджується на тих здобувачів ступеня доктора філософії, для атестації яких МОН утворив спеціалізовані вчені ради до 31 грудня 2021 року з правом прийняття до розгляду та проведення разового захисту дисертації. Їхній захист відбудеться відповідно до порядку, визначеному постановою Кабміну від 6 березня 2019 року №167 "Про присудження ступеня доктора філософії".
Доктори філософії – "нові" кандидати наук
Кандидат наук – науковий ступінь в СРСР та деяких пострадянських країнах. В Україні цей ступінь після розпаду Радянського Союзу теж був. Підготовка кандидата наук тривала три роки і завершувалася написанням та захистом дисертаційної роботи.
Захист дисертації міг відбуватися виключно у спеціалізованих вчених радах, що діяли постійно. Через це значна частина членів вченої ради погано розбиралася у темах наукових досліджень, які мали оцінювати. Крім цього, не всі університети мали власні вчені ради, що змушувало їхніх аспірантів проходити захист там, де такі ради були.
Науковий ступінь кандидата наук присуджувала держава. Після затвердження рішення вченої ради – Міністерством освіти і науки, яке і видавало потім відповідний диплом.
Програма підготовки докторів філософії триває чотири роки. У 2019 році в якості експерименту вперше запровадили процедуру захисту дисертацій у разових спеціалізованих вчених радах. Проте, паралельно працювали і постійні спеціалізовані вчені ради. Тепер приймати захист будуть лише разові ради. А замість держави науковий ступінь присуджуватиме заклад, де і відбувався захист.
Як раніше повідомляв OBOZREVATEL:
25 січня депутати Верховної Ради ухвалили зміни до закону "Про вищу освіту". Згідно з ними, керівники вишів будуть зобов'язані щорічно звітувати про результати своєї роботи. Звіт зможуть прочитати всі охочі. Зміни набудуть чинності за три місяці з дня оприлюднення закону.
У Верховній Раді зареєстрували законопроєкт, який має розширити права органів студентського самоврядування. Теоретично він може посилити роль студентів у житті їхніх університетів. Але скидається на те, що з таким варіантом законопроєкту студенти можуть розрахувати лише на "косметичний ремонт".
До рейтингу QS Quacquarelli Symonds-2022 внесли 41 український виш. Найвищі позиції посіли Київський університет ім. Т. Шевченка, КПІ та Харківський університет ім. В. Каразіна. Таке велике представництво України у цьому рейтингу є рекордним.
