Катастрофа чи казарма? Заслужений вчитель України описав два сценарії реформи шкільної освіти і запропонував альтернативу

Заслужений вчитель України Олександр Триліс описав два сценарії реформи шкільної освіти. Обидва він вважає неідеальними – перший називає "катастрофою", а другий – "казармою".

Відео дня

На думку освітянина, реформа освіта має статися, бо суперечки навколо НМТ тривають щороку – комусь занадто складно, а хтось пропонує прибрати зі шкільної освіти все зайве. Про це Триліс пише в колонці для ZN.UA, а також пропонує свою альтернативу цим двом найбільш ймовірним сценаріям.

Сценарій "Катастрофа"

Як пише вчитель фізики, цей сценарій полягає в тому, що треба прибрати зі шкільної програми чималу кількість складної інформації, яка більшості учням навряд колись знадобиться. І лишите те, що потрібне і буде використовуватись в буденному житті кожного. Такий рівень знань він називає терміном "ознайомлення", на противагу "вивченню", коли предмет подається більш глибоко, з формулами, фактами, датами й іншою інформацією.

"Рівень ознайомлення дає нам змогу шанувати відповідних спеціалістів, розуміти, чим вони займаються, бачити їхні результати. Рівень вивчення – це початок шляху майбутнього спеціаліста", – пише Триліс і додає, що попри те, що цей шлях здається логічним, адже орієнтується на більшість учнів у класі, він вважає його катастрофічним. Бо виховання майбутнього спеціаліста потребує значно більших обсягів фактів, формул, практичних завдань, ніж це потрібно для ознайомлення й буде цікаво іншим учням у класі. А якщо цього не буде, то майбутній спеціаліст не лише не пройде цей шлях, він навіть не зрозуміє, що мав потенціал спеціаліста.

Сценарій "Казарма"

Другий сценарій полягає в тому, щоб давати багато інформації в школі, включно з формулами, аксіомами, датами та фактами, яких дуже багато і все треба вчити. Він, за словами заслуженого вчителя України, призведе до того, що більшості учнів на уроках буде нудно, незатишно, некомфортно, і лише невеликий відсоток майбутніх спеціалістів отримають потрібну їм базу знань.

"Обидва сценарії є непривабливими, але перший я б назвав "катастрофою", а другий – "казармою". Зауважу, що сценарій "казарма" є в принципі прийнятним для країни, яка воює, він не найгірший. Так, дискомфортно. Так, стрес, перенапруження, всяке таке. Альтернатива – сценарій "катастрофа", коли наші діти, натхненні, культурні та розвинені, воюють у складі російської армії в Європі", – пише Олександр Триліс.

Альтернативний варіант

Педагог пропонує взяти за аксіому те, що у кожного учня в класі завжди має бути доступ до знань профільного рівня: з математики – з п’ятого класу, з природничих предметів – із сьомого.

Далі, як пояснює Триліс, якщо держава не вкладатиме ніяких ресурсів, буде сценарій "казарми". Але якщо ж усе-таки вкласти ресурси та залучити вчителів і управлінців із високим когнітивним і комунікативним рівнем, то є шанс налагодити навчання спеціалістів, критично необхідних державі.

Для цього він пропонує 6 кроків:

• Вчитель (кожен, бо ми не знаємо, в якому класі сидить майбутній профі) сам має володіти предметом на профільному рівні, всім отим набором фактів, теорем і формул.
• Вчитель повинен уміти поєднувати на уроці фрагменти знань профільного рівня з ознайомчим.
• Вчитель має бути здатним помітити учнів, які позитивно реагують на знання профільного рівня, та відповідно їх завантажити, не втрачаючи водночас усього класу, який займається ознайомленням (у кращому розумінні цього слова).
• Управлінці мають підтримувати ідею додаткових занять, організацію спеціалізованих груп, класів, забезпечення відповідним обладнанням із вищою оплатою роботи вчителів.
• Держава має дбати про наявність у школах методичних матеріалів профільного рівня, обладнання лабораторій, проведення конкурсів, олімпіад, конференцій, які створюють для майбутніх спеціалістів освітнє середовище.
• Майбутні роботодавці, викладачі вишів, профтехучилищ, науковці будуть контактувати зі шкільним середовищем свого профілю, з учителями, передавати досвід, стежити за рівнем.

Однак він зауважує, що на сьогодні цей варіант реформи неможливий, бо люди, принаймні молоді, які відповідають першим трьом вимогам, не підуть зараз на посаду вчителя в державній школі.

"Тоді наступні пункти можна не розглядати", – говорить він і додає, що будуючи чи реформуючи освітню систему, потрібно керуватися тим, які ресурси в це вкладає держава.

"Якщо ресурсів буде достатньо (разів у п’ять-десять більше, ніж зараз), то, в принципі, зрозуміло, що і як робити, потреби в якихось особливих новітніх підходах нема. Є потреба в учителях та управлінцях із високим когнітивним і комунікативним рівнем", – робить висновок освітянин.

Раніше OBOZ.UA писав, що в Україні хочуть спростити вступ до деяких вишів. Пропонується, що абітурієнти зараховуватимуться до закладів вищої освіти за результатами співбесіди або вступних іспитів без складання національного мультипредметного тесту.

Тільки перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та Viber. Не ведіться на фейки!