Відео дняКосмічний стартап: студенти у Дніпрі за 2-3 роки хочуть створити суборбітальну ракету
Студенти інжинірингової школі Noosphere при Дніпровському національному університеті імені Олеся Гончара хочуть створити "космічний стартап".
Відео дняКерівник школи впевнений, що студентська ракета має всі шанси вирости в компанію з будівництва і експлуатації космічної техніки, – пише ТСН.
Українці звикли до того, що наш космос – це музей з вкритими іржею та пилом експонатами. Але студенти інжинірингової школі Noosphere при Дніпровському національному університеті імені Олеся Гончара переконані, що український космос – це початок їхнього зоряного стартапу.
Вони лише вчаться розробляти і виготовляти сучасні ракетоносії. Але впевнені, що згодом навчання принесе їм кар'єру, статус, гроші і славу "дилерів майбутнього". Приміром, зараз студенти 5 курсу разом з ментором-викладачем відпрацьовують нову систему створення корпусів ракет – намотування. Саме так нині створюють корпуси ракет, а не зварюючи метал.
"Ми зараз працюємо з намотками 150 мм, а у великих космічних ракетах використовуються діаметри 2-2,5 м. Але технологія та сама", – розповів керівник інжинірінгової школи Олексій Кулік.
Свої невеликі тренувальні ракети студенти вже запускають з єдиного в Україні полігона в Павлограді. З кожним роком ракети більшають. За словами інженера проєкту "Студентська ракета" Ігоря Білоцерківського, раніше запуск ракети було чимось про романтику. Але завдяки Ілону Маску космічні технології почали активно розвиватися
"Я вирішив пов’язати своє майбутнє з космосом. Через 10 років я би хотів займатися цією справою – бути інженером, будувати ракети", – зазначив студент інжинірингової школи.
За словами керівника школи Олексія Куліка, разом зі студентами вони планують у найближчі 2-3 роки створити суборбітальну ракету, яка злетить у небо більш ніж на 100 км і вийде у відкритий космос.
"Цей стартап – студентська ракета – має всі шанси вирости в якусь компанію з будівництва і експлуатації космічної техніки. І надання послуг на ринку", – впевнений Олексій Кулік.
Ринок доставки вантажів не лише на навколоземну орбіту, а й на місяць – вже не фантастика. Космічними розробками в світі вже сьогодні займаються сотні приватних компаній, інвестуючи у них десятки мільярдів доларів.
Заявлені плани про будівництво в Канаді космодрома для комерційних запусків українських ракетоносіїв "Протон" – це лише один з амбітних проєктів українських "дилерів майбутнього". В спину Ілону Маску та його SpaceX дихають конкуренти. Зокрема, компанія Firefly Aerospace українця Макса Полякова – саме він допомагає студентам в Дніпрі ставати справжніми ракетниками. Бізнесмен планує не лише доставляти на орбіту надлегкі супутники, а й взяти участь в місії NASA на Місяць, яка стартує в 2023 році.
В Україні сотні спеціалістів у семи лабораторіях працюють над космічними проєктами Макса Полякама. Серед них – власний посадковий модуль, який доставить на Місяць 50 кг корисних вантажів.
Ще один український "космічний дилер" – бізнесмен Павло Танасюк. У власній компанії Spacebit він працює над створенням місяцехода Asagumo. Під час місячної місії такі роботи досліджуватимуть лавові печери під поверхнею Місяця.
Місця для цих роботів вже замовлені в посадкових модулях американських компаній, які винесе на місячну орбіту один з космічних кораблів Ілона Маска. Вже за рік на одному із них виготовлений з титану український прапор опиниться на поверхні Місяця.
Як раніше повідомляв OBOZREVATEL:
У Києві створюють ІТ-університет– SET University. Вступити до нього можна буде вже наступного, 2022 року. Під час навчання студенти зможуть залучити інвестиції для розвитку своїх стартапів, а після випуску – отримати роботу.
У Міністерстві освіти і науки працюють над запуском Президентського університету. У відомстві підтвердили, що навчання має розпочатись у жовтні 2025 року. Глава МОН Сергій Шкарлет повідомив, що у перший рік роботи закладу планують набрати 120 студентів.
Два українські університети потрапили до світового рейтингу з працевлаштування QS Graduate Employability Rankings 2022. Аналітики внесли до нього університет ім. Т. Шевченка та КПІ. Київський національний університет імені Тараса Шевченка – на позиції 301-500, Національний технічний університет України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського" – на позиції 501+.