КПІ, НАУ та університет Шевченка мають віддати бюджетні місця маленьким вишам: освітній експерт запропонував альтернативу скороченню ЗВО

Український освітній експерт Олександр Равчев запропонував власну альтернативу скороченню закладів вищої освіти. Зокрема, він зауважує, що у вишах Києва, Львова, Харкова та Дніпра навчається близько 60% студентів, адже саме і ці міста намагаються потрапити здобувачі освіти з регіонів, щоб залишитися там працювати.

Відео дня

У блозі Освіта.ua він зазначає, що великі заклади освіти, типу Київського політехнічного інституту, Національного авіаційного університету або Київського національного університету ім. Шевченка мають конкурувати між собою за студентів-контрактників. А бюджетні місця варто віддати у регіональні виші. 

"Тривалий час топовим університетом була Могилянська академія, де навчається 3,5 тис студентів. Зараз топ – Київська школа економіки з 1 тисячею студентів та УКУ з 2 тисячами. Щоб ви розуміли, в Уманському педагогічному, про який ви скоріш за все ніколи не чули, навчається 10 тисяч студентів. За логікою оптимізації, яка передбачає, що лише великий заклад може бути ефективний, ми маємо ліквідувати УКУ, Могилянку і КШЕ і приєднати їх до Уманського педагогічного", – пише фахівець.

"Якщо говорити спрощено, то ми маємо не закривати маленькі університети в регіонах, а забрати бюджетні місця з Києва і віддати їх в ці регіони. Великі заклади типу КПІ, НАУ і Шевченка мають конкурувати між собою за контрактників, а не сидіти на жирному мішку грошей від держави і розказувати, що треба ліквідувати їх дрібних конкурентів", – додає Равчев. 

Він також зауважує, що рівень підготовки у регіональних вишах часто краще, ніж у столичних. Так, наприклад, бюджетних місць завжди більше там, де більше докторів наук, тож тут переважає і кількість студентів. Проте за цим ховається велика проблема, запевняє Равчев. 

Зокрема, якщо за документами на програмі може бути 5 докторів науки, але за час навчання студент може не зустріти жодного з них, або лише раз. Але й такі зустрічі будуть скоріш за все мотиваційними лекціями, ніж реальним навчанням. 

Здобуття освіти зводиться до двох речей – читання літератури і виконання практичних завдань. І завдання викладача у цьому перевіряти практичні завдання, щоб показати слабкі та сильні місця. Водночас, у столиці викладачі намагаються оптимізувати час, витрачений на викладання, до суми грошей, які вони за нього отримують. Це призводить до збільшення кількості тестів замість есе і до більш формалізованого підходу до виконання задач.

У регіонах, натомість, викладачі мають більш конкурентну зарплату, тож вони частіше проводять більше часу зі студентами і їхніми роботами.

Проблема також виникає і у самих студентах, які приїжджають з регіонів вчитися до столиці. Адже, значна кількість з них має працювати з першого курсу, щоб "потягнути рівень життя" у Києві. 

Таким чином, студенти жертвують якістю, щоб скоротити час на виконання завдань, а викладачі жертвують, якістю, щоб скоротити час на перевірку цих завдань. Це все призводить до погіршення якості освіти. 

"Київ дуже орієнтований на заробляння грошей. Це впливає і на освіту. Викладачі намагаються оптимізувати час, витрачений на викладання, до суми грошей, які вони за нього отримують. Як наслідок – більше тестів замість есе і більш формалізований підхід до виконання задач", – пише Равчев. 

"Друга проблема – у самих студентах. Щоб потягнути рівень життя в Києві, багатьом студентам доводиться працювати з першого ж курсу. Маємо ситуацію, коли студент жертвує якістю, щоб скоротити час на виконання завдань, і викладач жертвує якістю, щоб скоротити час на перевірку цього завдання. Обоє працюють на інших роботах і більше зусиль вкладають там, ніж в навчанні. Це дуже умовно можна назвати вищою освітою", – додає він. 

Раніше OBOZ.UA розповідав, що Винницький озвучив головну причину скорочення кількості вишів в Україні.

Тільки перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та Viber. Не ведіться на фейки!