На кожного науковця має бути один педагог: в Україні розгорілася бурхлива дискусія серед освітян

Віднині у закладах вищої освіти крім науково-педагогічних, зʼявляться ще й педагогічні працівники, які займатимуться лише викладанням й матимуть на 30% більше навантаження. Водночас, науковцям навпаки, його зменшують, аби вони мали більше часу на заняття наукою. Такі умови передбачаються законопроєктом №9600.

Відео дня

Доктор фізико-математичних наук та професор Олексій Васильєв у дописі у Facebook порахував, як зміниться організація процесу у вишах. Зокрема, за його словами, половину науково-педагогічних працівників доведеться перевести у педагогічні. Таким чином, на одного науковця має бути один педагог.

Васильєв зауважує, що 50% викладачів займуться наукою, адже у педагогічних працівників на це не буде часу, навіть якщо є бажання. При цьому, за підрахунками освітянина, наукова, публікаційна активність у такому разі впаде на 35%.

"Наукою тепер займатимуться 50% викладачів (у педагогічних працівників на це просто часу не буде, навіть якщо вони матимуть бажання). Їхня наукова продуктивність нехай зросте аж на 30% (і то не факт). Тобто множимо на 1.3 і ділимо на 2, отримуємо 0.65. У результаті наукова (а по факту, публікаційна) активність впаде на 35%. Потужно", – написав Васильєв.

Під дописом старший дослідник та кандидат фізико-математичних наук Антон Сененко вказав, що такий закон виник для боротьби з імітацією науки. За його словами, є спеціальності, де публікаційна активність нікому не потрібна. Крім того, нові вимоги впливатимуть і на рейтинги університетів.

"Ініціатива правильна. Я б не вбачав в публікаційній активності і її зменшенні якоїсь проблеми. Вал публікацій від слова ніяк не свідчить про наявність справжньої науки. Законом хоч частково скасовується маразматична вимога, щоб всі робили науку (насправді, її імітацію). Вимогу вигадали чиновники, щоб науку "міряти". Міряння рейтингів університетів теж забазували на цьому, а в реальності вийшов глобальний пшик, приписки авторів, продаж місця в колективі авторів тощо", – написав Сененко.

Він зазначив, що ті, хто "робить науку" так і продовжать публікуватися, а ті, хто пише з-під палиці підуть з неї.

До обговорення долучились й інші освітяни.

"Якщо брати до уваги щорічне зменшення набору студентів на природничі спеціальності (особливо на фізику), то реальне підвищення навантаження для ПП через пару років буде явно <30%. Так що давайте шукати в кожному негативі дещицю позитиву!".

"А ким до реформи були викладачі вишів, коли заходили в аудиторію?".

"Хтось зупине той авантюризм? Вони просто добивають усе, остаточно! Усі життєві сили висмоктують з системи, і навіть не чути голосів, які б їх стримували, заперечували! Не треба забувати, що викладання потребує і наукової роботи, це саме шлях розвитку педагога, удосконалення начального процесу. А можливо вони хочуть категорію "педагогічних" підвести під мобілізацію, бо там в законах чорт ногу зламає".

"Де їх стільки знайти, тих науковців, коли в НАНУ залишились одні пристосуванці та лояльні до системи працівники (не науковці)?".

Раніше OBOZ.UA розповідав, що заступник міністра освіти пояснив, як зміниться навантаження педагогічних та науково-педагогічних працівників.

Тільки перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та Viber. Не ведіться на фейки!