Навчання під час війни: як сирени, деренчання дронів та інші тривожні звуки впливають на мозок дитини

Учені довели, що активному розвитку мозку дитини заважають хронічні шуми, а також гострий шум – нерегулярні, але сильні звуки. В умовах російського повномасштабного вторгнення в Україні ця проблема стала масштабною через постійні сигнали повітряної тривоги, деренчання БПЛА та звуки вибухів.

Про це пише видання "Освіторія". Психологи з Університету Кайзерслаутерна дійшли висновку, що негативно впливають на сприйняття дитиною усного мовлення не тільки гучні звуки, а й сам звуковий фон.

Хронічний шум не пов'язаний з психологічною напругою, він негативно впливає навіть якщо дитина не панікує від звуку. Порушення будуть більш помітними, якщо дитина має логопедичні проблеми або намагається адаптуватися у новому мовному середовищі.

Якщо дитина регулярно в Україні чула сигнали повітряної тривоги та вибухи, а потім батьки вивезли її за кордон, то їй важче буде опанувати нову мову. Крім того, навіть звичайні побутові звуки можуть нагадувати їй події, пов'язані з небезпекою в Україні.

Так, роботу й розвиток мозку можуть гальмувати звуки будівництва, прольоту літака та феєрверки.

Як зазначається, загальну реакцію фонового шуму складно відрізнити від фобій та наслідків психологічних травм, які бувають переважно у дітей із прифронтових територій. З психотравмою малюка варто ретельно працювати, щоб її позбутися.

Під час святкового феєрверку малюк, який страждає від наслідків психотравми, може сильно непокоїтися та плакати. Наступного дня спілкуватися та запам’ятовувати іноземні слова може для нього стати складнішим, ніж зазвичай.

Нейробіологи кажуть, що дорослі розпізнають шум, який не несе жодної інформації, а діти – ні.

Мозок дитини позначає звуки за пріоритетністю, надає їм певного значення та винагороджує викидом дофаміну. Наприклад, якщо дитина хоче навчитися грати на музичних інструментах, то музичні мелодії позначатиме як пріоритетні.

Звуки вибухів або сирени мозок кожної дитини, яка усвідомлює небезпеку, також позначить як пріоритетні. Тобто увага буде зосереджена саме на них. Багато ресурсів у мозку дитини забиратиме процес тримання цих звуків під контролем: чи не наближаються вони? Увага при цьому стає розфокусованою, переходить у режим сканування довкілля.

Науковці Північно-Західного університету (США) провели дослідження щодо впливу шуму на дітей. З'ясувалося, що у дітей, на яких у минулому особливо впливав шум, повільніше, ніж у однолітків, формуються навички читання та запам’ятовування. Крім того, це порушує відчуття безпеки та базової довіри до світу.

Як повідомляв OBOZ.UA, у нещодавньому опитуванні 47% українських школярів та 51% батьків зазначили, що вважають повітряні тривоги головним барʼєром у навчанні.

Тільки перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та Viber. Не ведіться на фейки!