Не плутайте! Коли казати "вислів", а коли – "вираз"

Слова "вираз" і "вислів" часто плутають, хоча в сучасній українській мові вони мають різні значення. Плутанина виникає, зокрема, через російський іменник "выражение", яке може відповідати обом українським словам.

Перейшовши з російської, деякі мовці в усіх випадках вживають слово "вираз" і майже завжди забувають про "вислів". Однак, як з’ясував OBOZ.UA, за сучасними лексичними нормами ці слова не є повними синонімами. На це вказував ще мовознавець Борис Антоненко-Давидович.

Справді, колись ці два іменника могли вважати взаємозамінними. Саме тому в класичній українській літературі слово "вираз" можна зустріти в різних значеннях. Наприклад, Іван Нечуй-Левицький писав: "Почала... солодкими виразами любові промовляти", а Панько Куліш використовував вислів "вираз на лиці понуро-урочистий".

Однак в сучасній українській літературній мові значення цих слів розмежовані. "Вираз" – це вияв настрою, почуттів або емоцій, передусім на обличчі. Наприклад, як його вживає Іван Сенченко: "Вираз обличчя... з скептичного став спантеличеним".

Натомість "вислів" – це фраза, словосполучення, мовний зворот або словесне формулювання думки. Тому правильно говорити про "влучний вислів", "відомий вислів письменника", "народний вислів" або "незрозумілий вислів". У класичній літературі можна знайти й приклади такого вживання. Михайло Коцюбинський, зокрема, писав: "Від таких висловів, як "оклик дум", "сонний шум" і т. ін., просто в голові паморочиться".

Отже, запам’ятати різницю між цими словами нескладно: вираз стосується передусім того, що проявляється на обличчі або відображає внутрішній стан людини, а вислів – того, що людина сформулювала словами. Тож "вираз обличчя", але "влучний вислів".

Раніше OBOZ.UA пояснював, яка різниця між професіями муляра та маляра.

Тільки перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та Viber. Не ведіться на фейки!