Не "свєрчок": як правильно говорити українською

Цвіркуни живуть на лузі
Google Subscribe

Будьте першими у курсі головного — підпишіться на Новини на OBOZ.UA у Google

Підписатися

Теплими вечорами легко впізнати ритмічне цвірчання чути в траві, біля будинків і на узбіччях. Проте назва комахи нерідко викликає мовну плутанину: в побуті досі можна почути "свєрчок".

Українською так казати не варто. OBOZ.UA розповідає про правильну назву комахи.

"Свєрчок" потрапив у побутове мовлення під впливом російської. В українській літературній мові натомість уживається слово цвіркун.

Воно добре вписується і в цілу групу українських слів, пов'язаних із характерними звуками:

  • цвірчати;
  • цвіркотіти;
  • цвірчання.

Є й пестливі форми – цвіркунець, цвіркунчик, цвірчок.

Характерний звук створюють переважно самці. Вони труть одна об одну спеціалізовані ділянки передніх крил. Такий спосіб утворення звуку називають стридуляцією.

Цвірчання має цілком практичне призначення: воно допомагає приваблювати самок і водночас сигналізувати іншим самцям, що територія вже зайнята. Саме тому в теплу пору року вечірній "концерт" може тривати годинами.

Цікаво й те, що органи слуху в цвіркунів розташовані не на голові. Вони містяться на передніх ногах – поблизу гомілок. Завдяки цьому комаха добре сприймає звукові сигнали інших представників свого виду.

Ще одна поширена мовна плутанина виникає тоді, коли цвіркуна називають коником або навпаки.

Це різні комахи, хоча обидві належать до ряду прямокрилих. Цвіркуни зазвичай мають темніше забарвлення – коричневе, чорне або сірувате. Багато видів тримаються ближче до землі, ховаються в нірках, щілинах чи під рослинними рештками.

Коники частіше трапляються серед трави та іншої рослинності. Для багатьох із них характерні зелені або світло-коричневі відтінки, які допомагають залишатися непомітними. Відрізняються вони й будовою тіла, способом пересування та особливостями звукових сигналів.

Цвіркуни живуть далеко не лише в полі. Існують польові, степові та домові види. Одні облаштовують сховки в ґрунті й виходять назовні переважно для пошуку їжі або партнера. Інші можуть селитися поблизу людини – у теплих господарських приміщеннях, підвалах та інших затишних місцях.

Домовий цвіркун навіть здатен жити в приміщенні протягом усього року, якщо там достатньо тепло.

OBOZ.UA також розповідав, як буде українською "куропатка".

Підписуйтесь на канали OBOZ.UA в Telegram і Viber, щоб бути в курсі останніх подій.