"Нічого не знають, ледве читають, математика нульова". Українка, діти якої навчаються у Фінляндії, спростувала міфи про фінську систему освіти

Українка Анастасія Мельниченко, діти якої навчаються у Фінляндії, розповіла правду про фінську систему освіти і спростувала міфи. Зокрема, вона зазначила, що школярі мають домашню роботу, а також проходять тести і контрольні, тож це не відповідає вигадкам про те, що фінських учнів не оцінюють.

Відео дня

У дописі у Facebook Мельниченко зазначає, що кожна дитина у Фінляндії має свій запис у національному реєстрі й всі дані фіксуються на її імʼя, тому фіни можуть слідкувати, як змінюється траєкторія життя кожної людини. Вона зазначає, що в країні дійсно вийшов звіт, де офіційно визнається, що освітня система Фінляндії не лише припинила свій розвиток, але й зазнала значного регресу порівняно з іншими країнами Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР). Крім того, фіни відмічають зростання функціональної неграмотності серед молоді, а також дефіцит підтримки учнів з особливими освітніми потребами (ООП).

У відповідь на ці виклики було ініційовано пакет законодавчих змін, спрямованих на відновлення базових навичок, обмеження користування соцмережами та смартфонами у підлітків, а також реструктуризацію адміністративної системи управління освітою.

Водночас, фіни визнали, що потрібно припинити "гратися в інклюзію". Адже, реформа інклюзивної освіти 2010 року вийшла невдалою. Так, ідея інтеграції дітей з ООП в загальноосвітні класи була підірвана дефіцитом ресурсів, адже учні залишилися без належної підтримки спеціальних педагогів та асистентів, що перевантажило вчителів загальної практики.

"Станом на 2024 рік 24,4% учнів отримували ту чи іншу форму спеціальної підтримки, проте багато хто з них не отримував її вчасно або в достатньому обсязі – і саме в цьому провал", – пише Мельниченко.

У цьому випадку фіни планують знизити навантаження на вчителів загальної практики, розвинуто групову підтримку, щоб не стигматизувати учнів, залучено опікунів та експертів з добробуту для школярів на спеціальній підтримці.

Крім того, школа стає місцем повільного навчання, у початкових класах зʼявляться три додаткових уроки: один – з математики, два – з рідної мови та літератури. При цьому програма не стає насиченішою, а додатковий час використовується для кращого засвоєння та розуміння.

Мельниченко зазначає, що у Фінляндії вчителем може стати лише особа з магістерським ступенем, проте держава почала вкладати великі кошти в розширення навчальних місць для педагогів в університетах, запустила програми на підвищення кваліфікації, а також виділила гроші на заходи з подолання булінгу, щоб покращити атмосферу в школах.

Крім того, відбувається підтримка шкіл у віддалених регіонах, щоб заклади були якісними, а освіта на високому рівні, незалежно від місця розташування.

"Школи зберігають навіть в умовах депопуляції і вони на дуже високому рівні, бо Фінляндія реалізує принцип рівних прав у доступі до освіти, незалежно від того, де дитина живе", – додає Мельниченко.

Таким чином українська мама відреагувала на допис директора приватного закладу освіти Володимира Огури, який розкритикував фінську модель школи. Зокрема. він зазначив, що батьки часто "нічого не хочуть робити", адже вважають, що дітей можна розвинути і навчити "зацікавленням" або іграми-аніматорами, щоб школярі не напружувалися та мали свободу вибору.

Водночас, Огура критикує керівників органів освіти, стверджуючи, що їхня підтримка фінської моделі пояснюється власною слабкою освіченістю. Він наводить у приклад досвід знайомства з людьми, які "два речення без помилок написати на годні". Тоді як, чим вищий рівень інтелекту та аналітичного мислення, то краще людина може викласти власні думки на папері.

За словами директора школи, будь-яка складна навичка потребує систематичної практики. Він наводить у приклад паралелі з музикою та спортом, зазначаючи, що неможливо виконати музичний твір чи досягти високих результатів без тренувань. Так само, підкреслює Огура, неможливо опанувати математику за допомогою калькулятора чи штучного інтелекту, натомість не прикладаючи зусиль до навчання.

Раніше OBOZ.UA розповідав, що українців вразила реакція уряду Фінляндії на падіння рівня освіти.

Тільки перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та Viber. Не ведіться на фейки!