Артур Пройдаков із топ-10 найкращих вчителів світу пояснив, чому школярам треба читати менше літературних творів

Артур Пройдаков із топ-10 найкращих вчителів світу пояснив, чому школярам треба читати менше літературних творів

Артур Пройдаков, вчитель української мови та літератури, який потрапив до топ-10 найкращих світу за версією премії Global Teacher Prize, порадив читати менше літературних творів у школі, проте якісніше. Він наголосив, що діти до кінця навчального року можуть забувати, про що йшлося в оповіданнях, які вивчали на початку.

В інтерв'ю "Українському радіо" педагог зазначив, що за паперовою роботою і виконанням шкільної програми втрачається зміст прочитаного. Зокрема, не цінується образність, особливості мови та колорит.

"Мені здається, що, можливо, нам не вистачає саме змістового компоненту. Ми пишемо що програму виконано, прочитані всі складники, академічно все зробили, але за цією паперовою роботою, за усіма моментами, які ми начебто виконали, втрачається зміст. І от тут, напевно, найбільша наша біда в тому, що ми рухаємося вперед, за тим, що ми маємо щось вичитати, але не вкладаємось у те, як ми це робимо. Тобто все прочитали, а потім, коли в кінці року питаємо – в дітей каша у голові. Вони плутають, де Чіпка, де Омелько, де що було. Тому я прибічник такої історії, що нам треба читати в школі менше творів літературних, але читати їх якісніше", – підкреслив Пройдаков.

Відео дня
Артур Пройдаков із топ-10 найкращих вчителів світу пояснив, чому школярам треба читати менше літературних творів

Він додав, що з часом викладання предмета української літератури еволюціонуватиме і перейме практику тих же британських шкіл. За словами найкращого вчителя, коли діти за один місяць проходять "Кайдашеву сімʼю" та "Хіба ревуть воли, як ясла повні" і одразу починають читати "Мартин Боруля", то така ситуація не йде на користь. Адже в цьому випадку більше звертається увага на сюжет та на те, що відбувається в оповіданні, проте втрачається акцент на особливостях мови, колориті та іншому.

"Якщо готуємося до ЗНО, то це йде якесь натренування, тому що село Семигори – це Нечуй-Левицький, село Піски – це "Хіба ревуть воли..", а Мартин Боруля, тут немає географічної вказівки – і слава Богу – менше вчити. Це не окей, і я думаю, що питання еволюційне. І коли ми повернемось до ЗНО з української літератури, то все-таки будемо якось змінювати акценти саме в побудові і реалізації уроків", – розповів Артур Пройдаков.

Педагог поділився, що під час прочитання твору "Хіба ревуть воли, як ясла повні" використовує асоціації. Зокрема, порівнюючи героя Чіпку з Джокером із коміксів. Завдяки подачі через призму актуальності діти краще розуміють літературу минулого. Проте є такі твори, наприклад, "Камінний хрест", який, зізнається Пройдаков, сучасні діти розуміють краще, аніж коли сам педагог його вивчав у школі. Бо в оповіданні піднімається тема виїзду за кордон, і сучасні діти, як ніхто, зараз це відчули.

"Я дуже хочу, щоб мої учні після уроків літератури знали основи класичної української літератури. І якщо, наприклад, в кінці школи, учень каже "Мені подобається Підмогильний, Багряний, Леся Українка, у Кобилянської непоганий "Меланхолійний вальс", а от інше не дуже окей". Мені здається, що навіть якщо знати ці 5-6 текстів і на них рівняти всю іншу українську літературу, це вже якась перемога може бути", – ділиться найкращий вчитель.

Додає, що нині намагається спрямовувати школярів і у вивченні творів сучасних авторів. Хоче показати, що українська література – це не лише від Шевченка до Андруховича, а цей напрямок "живе, буяє просто зараз".

Раніше OBOZ.UA розповідав, що Артур Пройдаков розповів про свою методику викладання української мови.

Тільки перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та Viber. Не ведіться на фейки!