"Освіта – це не шоу!" Ігор Лікарчук назвав 10 проблем НМТ і пояснив, чому проти спрощення іспиту

Колишній очільник Українського центру оцінювання якості освіти  Ігор Лікарчук назвав 10 проблем національного мультипредметного тесту (НМТ). Він підкреслив, що зробив це не тому, щоб звинуватити його організаторів чи критикувати їх, для того, щоб створити привід для професійної розмови, як ці проблеми вирішувати.

У дописі в Facebook Лікарчук зазначив, що не підтримує ідею скасування іспиту або його спрощення, адже країна потребує сучасної та справедливої системи зовнішнього оцінювання. Водночас системі необхідний незалежний професійний аудит НМТ для того, щоб зрозуміти, що саме потрібно змінити, щоб українська система зовнішніх екзаменів знову стала прикладом професіоналізму, справедливості й довіри.

"Освіта – це не шоу, не набір швидких тез і не кліпове спілкування. Це інженерія людського майбутнього, яка не терпить поверховості. Після нашої не надто приємної розмови я вирішив систематизувати те, що вважаю головними проблемами НМТ-2026. Не для того, щоб когось звинуватити чи "підлити масла у вогонь". І навіть не для критики як такої. Лише для того, щоб створити привід для серйозної професійної розмови про те, як ці проблеми можна і потрібно вирішувати", – підкреслив освітянин.

10 проблем НМТ на думку Ігоря Лікарчука

• Відсутність незалежної експертизи тестових завдань

Освітянин зазначає, що НМТ – це не набір запитань, а складний психометричний інструмент, від якості якого залежить майбутнє молоді. Коли завдання створюються і оцінюються за зачиненими дверима без незалежної зовнішньої експертизи, суспільство фактично змушене довіряти "на слово". Фахівець підкреслює, що в результаті тест поступово перетворюється з наукового вимірювального інструмента на своєрідну "чорну скриньку", правильність роботи якої ніхто ззовні перевірити не може.

• Пороговий бал і шкалу оцінювання визначають адміністративні рішення, а не психометрія

Пороговий бал "склав/не склав", як і таблиці переведення тестових балів у рейтингову шкалу, визначаються адміністративними рішеннями, а не виключно науково обґрунтованими психометричними процедурами. Відтак оцінювання знань залежатиме не від законів психометрики, а від рішень чиновників, які можуть змінюватися щороку.

• НМТ побудований на презумпції недовіри до учасника

Вступники у системі оцінювання дедалі більше сприймаються, не як ті, хто прийшов продемонструвати свої знання, а як потенційні порушники. Так, постійний психологічний тиск, жорсткий регламент, тотальний контроль і атмосфера підозри перетворюють тестування на випробування не лише знань, а й нервової системи.

• Відсутність повноцінної апеляції щодо змісту тестових завдань і результатів

Жодна система оцінювання не може вважатися справедливою, якщо вона не визнає власної можливості помилятися, запевняє Лікарчук. Коли абітурієнт фактично позбавлений права оскаржити змістовну некоректність завдання або правильність оцінювання, тестування перестає бути відкритою процедурою і набуває рис догми.

• Організаційна нерівність проведення НМТ

Освітянин зауважує, що стандартизоване тестування має проводитися у максимально однакових умовах. Натомість, одні учасники складають НМТ у комфортних і добре обладнаних центрах, інші – у пристосованих приміщеннях, із різною технікою, нестабільним інтернетом, технічними збоями чи недостатньо підготовленими інструкторами, які часто змушені діяти за інструкціями, що не враховують реальних ситуацій. Він підкреслює, що в таких умовах рівність можливостей стає радше декларацією, ніж реальністю.

• Виснажливий формат проведення тестування

Чотири предмети протягом одного дня без повноцінного відпочинку – це перевірка не лише знань, а й фізичної та психологічної витривалості. За словами Лікарчука, такий формат більше відповідає логіці адміністративної зручності, ніж сучасним уявленням про педагогічно коректне оцінювання.

• Нерівноцінність тестових форм у різні дні

Якщо різні варіанти тестів мають неоднаковий рівень складності, навіть найкращі таблиці переведення не завжди здатні повністю компенсувати ці відмінності. Експосадовець каже, що у результаті рейтинг вступників може залежати не лише від рівня знань, а й від того, у який саме день вони складали тестування.

• "Фетишизація" результатів НМТ

НМТ поступово перестав бути лише вступним випробуванням, адже його результати дедалі частіше використовують як універсальний показник якості роботи шкіл, вчителів, територіальних громад і навіть усієї системи освіти. Внаслідок цього школи дедалі більше перетворюються на центри "натаскування" до тестів, тоді як освіта відходить на другий план.

• Втрата незалежності системи зовнішнього оцінювання

За словами освітнього експерта, система зовнішніх іспитів матиме ефективність лише за умови її професійної незалежності. Коли ж ключові рішення дедалі більше визначаються адміністативною логікою чиновників, а не професійною автономією інституцій, то суспільна довіра до результатів починає зменшуватися. 

• Ілюзія об'єктивності

Лікарчук резюмує, що усі перелічені проблеми породжують запитання чи вимірює нинішній НМТ передусім рівень знань, чи все більше вимірює здатність абітурієнта пристосуватися до організаційних, психологічних і технічних особливостей самої процедури. Він підкреслює, що якщо хоча б частина відповіді "так", то проблема давно вийшла за межі окремих недоліків і йдеться вже про довіру до всієї системи зовнішнього оцінювання.

Раніше OBOZ.UA розповідав, що МОН та українці відреагували на звернення Лубінця щодо зниження порогового балу на НМТ.

Тільки перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та Viber. Не ведіться на фейки!