Відео дня
"Ніколи не критикуйте дітей!" Педагогиня – про підготовку до школи, роль гри у навчанні та "чорний список" для батьків
Початок шкільного життя – це важливий етап для кожної дитини, який може викликати як радість, так і певні хвилювання. Чи варто заздалегідь вчити малечу читати, писати і рахувати? Як знайти баланс між адаптацією до школи та збереженням дитячої безтурботності, щоб не відбити інтерес до навчання?
Про це OBOZ.UA поговорив із логопединею та експерткою з дошкільного виховання Оксаною Лавриненко, яка розробила унікальну систему підготовки дітей до школи. Педагогиня переконана: у навчанні не повинно бути академічності, малюків треба хвалити, а головне завдання батьків – прищепити любов до інтелектуальної праці. Причому все це має відбуватися у формі гри.
– Пані Оксано, чи потрібно готувати дитину до першого класу? Досить часто батьки віддають малечу в школу дуже рано – у шість років.
– Однозначно потрібно, адже в процесі підготовки до школи розвивається особистість! Частина сучасних батьків активно опікується раннім розвитком власної дитини. Згадайте популярність закладів на кшталт "Академії раннього розвитку", куди малечу ведуть вже після року. Ще частина не хоче, щоб їхня дитина відставала у знаннях на тлі однокласників, тому посилено займаються з нею безпосередньо перед школою.
Деякі батьки взагалі нічого не роблять, будучи переконаними, що це – завдання лише вчителів. Мовляв, в іншому випадку дітям буде нецікаво вчитися в школі. Така позиція полегшує життя батькам на певному етапі, але надзвичайно ускладнює його дитині, яка потрапляє у колектив. Їй важко, адже поруч – однолітки, які вже мають цю підготовку: вміють слухати, чути вчителя, тримати у пам'яті його інструкції та виконувати їх, самостійно працювати в спільноті таких самих дітей.
– Що можуть зробити батьки, щоб дитина почувалася у школі успішною та щасливою?
– На жаль, сьогодні дітям доводиться навчатися в дуже непростих умовах: малеча йде до школи в 6 років, а не в 7, як було раніше; саме навчання часто відбувається в режимі онлайн або у бомбосховищі, доводиться змінювати школи, вчителів, країни проживання…
Враховуючи всі ці труднощі, хотіла б дати пораду батькам: дитину треба готувати до школи! У дошкільному віці мозок найбільше готовий до сприйняття усього нового, тобто до навчання, треба тільки правильно вибрати форму подачі матеріалу. Матеріал має бути різноманітний, нескладний і дуже цікавий.
Також раджу вчасно звертатися до логопеда по консультацію та допомогу. Мовленнєві недоліки треба виправити в дитини до того, як вона піде у перший клас. Це теж елемент підготовки до навчання у школі. Мовлення, розвинуте відповідно до віку, – це must have для першокласника.
– А що робити, якщо дитина не вимовляє кілька звуків?
– Якщо дитині більше ніж чотири з половиною роки, треба обов'язково звернутися по консультацію до логопеда та неухильно виконувати рекомендації фахівця. Будь-які дефекти мовлення ускладнюють навчання у школі.
Якщо дитина потрапляє у школу з логопедичними проблемами, вона обов'язково матиме додаткові проблеми в навчанні, комунікації. У результаті учень молодшої школи опиняється у невигідній ситуації – у ролі людини, яка постійно когось і щось наздоганяє. Але пам'ятайте: логопедична робота вимагатиме часу, копіткої роботи, її не можна відкласти, а результати з'являються не одразу.
– Трапляються випадки, коли дитина не може, не хоче або лінується вчити літери. Як їй допомогти?
– Найдієвіші стратегія і тактика – все вивчати у грі. Ніякої академічності. Не наполягаємо, а пропонуємо рухливі ігри з інтелектуальним навантаженням. Наприклад, я використовую так звані руханки ЛАВРИНКИ. Чому така назва? Тому що літературний персонаж – дошколярик Лавринко – їх дуже любить і нас навчив. Наприклад:
Дорослому треба усвідомити та запам'ятати одну річ про вивчення букв дитиною: потрібно їх регулярно винахідливо повторювати. Серед трьох-чотирьох літер, можливо, дитина і не плутатиметься, а от якщо вивчити без свідомого повторення 15 букв, найімовірніше, малеча почне їх забувати. І це природно.
Не дивуємося, не дратуємося, а весело та легко нагадуємо малечі, що букви, як люди, як діти, люблять, аби їхні імена правильно називали. Вони ображаються, якщо їхні імена забувають чи плутають… Кажемо: "Уяви, чи було б тобі приємно, якби тебе називали замість Катруся – Михасем чи Оленою. Ти їм [буквам] подобаєшся, вони хочуть з тобою дружити і гратися!"
Радісно повторюємо букви в іграх. Тут і стануть у пригоді рухливі ігри з інтелектуальним навантаженням. При цьому підказуємо дитині, хвалимо її! У тих самих іграх за тим же принципом можна повторювати і цифри, і геометричні фігури, і кольори.
Буває, що дитині важко виконувати якесь завдання, наприклад, добирати слова з певним звуком, з тією літерою, що зараз вона вчить. На певному етапі це природно. Дорослий бере м'яч і пропонує: "М'яч лови, три слова зі звуком "Р" назви!" Неврологи стверджують, що будь-який рух автоматично сприяє кращому функціонуванню головного мозку.
Можливість різноманітного руху у сполученні із вирішенням інтелектуальних завдань, жваве спілкування з рідними, їхня допомога, підтримка, захоплення приємно урізноманітнюють процес пізнання для дитини. Все, що пропонуємо в такому режимі, – надзвичайно корисно, бо прищеплює любов до інтелектуальної праці, до навчання, читання. Тобто готує дитину до школи.
– Знаю випадки, коли старша дитина в родині не любить читати. Як зробити, щоб менша полюбила?
– Запорука успіху – пропонуємо дитині цікавий, не заскладний для конкретного етапу її розвитку матеріал, різноманітний, дотепно художньо оформлений! І дитина на хвилі зацікавленості залюбки візьме з рук рідного чи важливого дорослого усе нове та корисне.
Ознайомлюємо малечу з відповідною літерою як з іще одним казковим персонажем. Представляємо портрет відповідного звука – веселу приязну букву у гарному вбранні та з цікавими атрибутами. Розказуємо про кожну: вона вас любить, хоче з вами дружити та пропонувати різноманітні ігри.
Згодом додаємо-повторюємо: якщо букву хтось неправильно називає чи плутає, вона, як і людина, ображається та сумує. Після легкого навіювання пропонуємо загадку: чому ця літера сумна, а ця – весела?
– Чому дитині важко дається навчатись читати? Як допомогти дитині це опанувати?
– Треба пам'ятати, що читання – дуже непростий процес. Дорослі це забувають, тому проявляють нетерплячість, дивуються, що дитина не хапає все на льоту, дратуються, не дбають про те, щоб дитині було цікаво, легко та приємно. Все це – не на користь процесу.
Навчанню читати, до речі, допомагають деякі робочі зошити з підготовки дитини до школи, в яких матеріал цікавий, послідовно викладений, з пропозиціями діяльності, яку любить малеча. Це сприяє прищепленню любові до читання! За допомогою робочих зошитів дитина вправляється у плавному свідомому читанні по складах найпростіших слів після вивчення вже кількох букв. Читання – це могутній засіб, інструмент для розвитку, вдосконалення, корекції мовлення.
Чим більше простих слів на кшталт "мама" чи "кіт" дитина прочитає під захоплені вигуки дорослого, тим краще. До речі, це й закріплення знань букв. Так би мовити, розвідка боєм, тобто закріплюємо знання літер у процесі читання коротких зрозумілих цікавих слів. Головне – легко підказувати, допомагати, хвалити, не доводити маленького учня до втоми…
Ставимо собі завдання – прищепити любов до читання цікавими ігровими завданнями, допомагаємо напрацювати звичку використовувати читання як можливість здобувати інформацію.
– У садочку часто пропонують купити робочі зошити на групу. Це недешево. Чи варто на це погоджуватися?
– Досвід показує, що працювати в зошитах перед школою під керівництвом педагога – дуже доцільно. У дошколярика напрацьовується смак до інтелектуальної праці, навички посидючості, досвід самостійної роботи в колективі… Головне – вибрати зошити з цікавим корисним контентом, який відповідає сучасним вимогам, раціонально та послідовно викладений.– Як допомагати дитині, яка почала навчання в бомбосховищі, продовжила його в іншому українському місті чи школі, а зараз проживає за кордоном серед чужої мови?
– Запам'ятайте одну річ: дитина – надзвичайно вдячний і відданий ваш глядач та слухач! Спілкуйтеся з нею якомога більше – підтримуйте та підбадьорюйте, ставтеся з розумінням. Завдання дорослого – прищепити дитині любов до інтелектуальної праці, до занять, бо в неї попереду роки, наповнені цією діяльністю.
Під час занять намагайтеся впроваджувати особливу атмосферу радісної співпраці. Підбирайте наліпки, олівці, фломастери, записнички. Буде чудово, якщо дитина сама їх обиратиме до заняття. Запровадьте як заохочення жартівливі призи: виконав завдання – наклей наліпку в окремий записничок. Підтримуйте маленького учня, допомагайте йому, не критикуйте і не наполягайте, якщо дитина не хоче виконувати якесь завдання. Вона має самостійно до цього дозріти.
У разі передчасної втоми (це може бути на початку систематичної роботи) пропонуйте дитині інший вид діяльності, наприклад, рухливу гру з інтелектуальним навантаженням. Після пари-трійки таких ігор можна продовжити роботу в іншому зошиті, наприклад, у зошиті з грамоти/ письма. Запропонуйте дитині обрати, яке завдання виконувати першим, а яке – другим. Дітей завжди приваблює та тішить ілюзія вибору!
Заскладний для дитини матеріал на цьому етапі навчання (життя) може відбити охоту до занять, вселити невпевненість у власних силах. Тому спершу варто виконувати прості вправи, поступово переходячи до складніших.
– А що не варто робити чи казати дитині у процесі навчання?
– Передусім ви не повинні закарбувати сумніви чи тимчасові невдачі у свідомості дитини. Загалом я б виокремила кілька "НЕ":
– Після повномасштабного вторгнення Росії часто можна почути скарги батьків, що їхні п'ятирічні діти не розмовляють. До 24 лютого 2022 року мовою спілкування у сім'ї була російська, потім цілі родини евакуювалися за кордон. Вдома перейшли на українську мову, у садочку, наприклад, – англійська. У результаті дитина мовчить. Що робити?
– Усе просто: займатися розвитком мовлення дитини, консультуватися час від часу з логопедом (можна й онлайн) та неухильно виконувати його рекомендації, читати спеціалізовану літературу.
– Ви якось згадували, що треба вчити букву, коли дитина правильно промовляє звук. А якщо почали вчитися читати, а звука ще нема?
– На щастя, літер в українській мові аж 33! Ті букви, що дитина не вимовляє, залишаємо на майбутнє. Обов'язково треба звернутися до логопеда. А читати вчимо малечу, ознайомивши її з кількома літерами, і вже вправляємо у плавному поскладовому свідомому зацікавленому читанні весь час, у грі. При цьому додаємо по одній новій букві та регулярно повторюємо вивчені раніше. Все це робимо в ігровій формі легко та радісно, не бідкаємося, що дитина забуває чи плутає літери.
– Як правильно використовувати робочі зошити, щоб це було просто й ефективно, а дитина не втомлювалась і отримувала від процесу задоволення?
– Для початку варто обов'язково прочитати передмову до них або рекомендації автора. Як показує мій фаховий досвід, це допомагає, спрощує, полегшує співпрацю дитини та дорослого, не вимагаючи від близьких додаткових зусиль.
Зробіть усе можливе, щоб дитина не відчувала, що навчається. Нехай дошколярик здобуває і закріплює знання в ігровій невимушеній формі. Принаймні на перших етапах роботи. Розглядайте ілюстрації в зошиті, сторінки для розфарбовування, прикольні малюнки. Самі все розказуйте, нічого від малечі не вимагайте. Це і розвиток мовлення, і розширення знань про навколишній світ.
При цьому не бійтеся у робочому зошиті щось писати-малювати. Те, що дитина поки не вміє – наприклад, сердечко, смайлик, квітку, грибочок, сонечко, губки. Згодом маленький учень це сміливо повторить.
І підсумовуючи, ще хотіла б нагадати кілька тез:
Читайте також на OBOZ.UA дві частини інтерв'ю з Оксаною Лавриненко:
Тільки перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA і Viber. Не ведіться на фейки!