Поділу на математиків та гуманітаріїв не існує: 5 секретів ефективного навчання від Барбари Оклі
Професорка інженерних наук Оклендського університету, авторка бестселера "Навчитися вчитися" (Learning How to Learn) Барбара Оклі вважає, що школярів не варто ділити на гуманітаріїв та математиків. Усе залежіть від того, як вони вчаться, який мають темп і скільки можуть запам'ятовувати. Усе починається на нейронному рівні.
У своїй книжі професорка дає поради, як зробити навчання більш ефективним і використовувати мозок на повну. Викладач математики Київської школи економіки Юрій Чоп’юк вивчив основні поради Оклі про ефективне навчання та поділився ними з "Новою українською школою".
- Поділу на математиків та гуманітаріїв не існує – навчання починається в голові
Барбара Оклі зазначає, що зміни в синаптичних зв’язках між нейронами формують пам’ять і відповідають за отримані знання. Під час навчання чомусь відбувається утворення нових нейронних зв’язків та зміцнення або послаблення вже існуючих. Чим більше практики, тим міцнішими стають ці зв’язки.
Щоб нова інформація потрапила у довгострокову пам’ять, вона має пройти ще через сенсорну пам’ять (триває пів секунди) та короткострокову (до 1 секунди). Інформація з короткострокової пам’яті може перейти в довгострокову за умови належної обробки, повторення та асоціації. У цьому може допомогти інтервальне навчання.
- Застосовуйте інтервальне навчання, щоб застоїти матеріал
Правило або формула, які просто зазубрили, не розуміючи змісту, швидко забувається. Лише під час використання знань на практиці і їх періодичного повторювання, можна буде легко застосовувати їх у майбутньому. Тому важливо періодично діставати певну інформацію зі своєї пам’яті та відтворювати її.
Інтервальне навчання базується на принципі поступового збільшення інтервалів між повтореннями вивченого матеріалу. Така практика допомагає вибудовувати міцні нейронні зв’язки.
- Щоб запам'ятати формулу, використовуйте метафори й аналогії
Метафори й аналогії допомагають розбудити мозок, наголошує Барбара Оклі. Їхня мета – дати асоціацію, яка буде близькою до математичного об’єкта чи якогось факту з історії, й допоможе легше запам’ятати.
Наприклад, у фізиці, коли вивчається електрика, часто говорять про те, що проходження струму схоже на те, як протікає вода в трубі. Це допомагає створити попереднє уявлення про те, як відбувається певний процес.
- Спочатку виконуйте складні завдання, а потім – прості
Професорка зазначає, що складне завдання, ймовірно, потребує творчого підходу, а не лише знань. Творчий підхід потребує розсіяного мислення, але для нього потрібно більше часу. Тобто спочатку варто ознайомитися зі складним завданням, ніби "закинути" його на обробку в мозок, а далі відволіктися на більш легких. За час, поки ви виконуватимете їх, мозок зможе обробити складну задачу й допомогти згенерувати відповідь, коли ви повернетеся.
Чоп’юк зі свого боку додав, що деяким учням через стрес може бути складно сконцентруватися одразу на складних завданнях. Їм краще спочатку розв’язувати легші, щоби додати собі впевненості. І лише тоді, заспокоївшись, переходити до більш складних.
- Не забувайте про сон і фізичну активність
Барбара Оклі наголошує на важливості сну, під час якого відбудовуються нейронні зв’язки, засвоюється матеріал та очищується несуттєва інформація. Також важливо виконувати фізичні вправи, щоб активізувати роботу мозку.
Як повідомляв OBOZ.UA, заслужений вчитель України Олександр Триліс зазначив, що математика для дітей є подарунком та пропозицією і її вивчення не має бути мукою. Він відповів батькам, які вважають, що їм "логарифми в житті не знадобилися", і пояснив, чому мовою світу є математика.
Тільки перевірена інформація у нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та Viber. Не ведіться на фейки!