"Подякуйте блогерам і блогеркицям": освітяни забили на сполох – 64% дітей не вважають навчання важливим у житті

64% українських підлітків не вважають навчання у школі важливим для їхнього майбутнього і карʼєри. Крім того, 73% школярів повідомили, що протягом двох тижнів пропустили принаймні один урок або навчальний день. Такі показники вдвічі перевищують дані по країнах Організація економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР).

Про це йдеться у міжнародному дослідженні PISA 2025*. На такі результати збенетежено відреагувала освітянська спільнота. Так, наприклад, ректорка Київського авіаційного інституту Ксенія Семенова зауважила, що подібна ситуація відбувається завдяки блогерам, які культивують наратив, що їм у житті не знадобилися інтеграли. Крім того, вона підкреслила, що найбільше падіння знань відбувається у читанні, а не у математиці. На її думку, це неодмінно вплине на інші галузі.

"64% учнів не вважають, що навчання в школі важливе для їхнього майбутнього і карʼєри. Подякуйте блогерам і блогеркицям, які продовжують культивувати наратив, що інтеграли їм в житті не знадобилися, що успішний успіх прийде від знімання відосів у тік-ток і для цього читати не обовʼязково. Колцентри будуть прикривати, дурням не буде де працювати. Тим часом найбільше падіння знань у часі не у математиці, а у читанні. І ще цікава тенденція — хлопці на півтора роки відстають від дівчат у читанні. Хлопці 15 років читають, ніби вони у 8 класі. Падіння навички читати неодмінно вплине на все інше. Коротше, вчіть дітей читати і пояснюйте, для чого вчитися у школі. Навіть, якщо вам здається, що школа вам нічого не дала. Вам здається", – написала Семенова.

У коментарях до обговорення долучилась колишня радниця міністра освіти Іванна Коберник. Вона зазначила, що проблема виникла через шкільну програму, яка має забагато теорії та відірвана від реального життя. Водночас перший освітній омбудмен Сергій Горбачов вважає, що інтеграли звичайній людині не потрібні, а базова математична компетентність необхідна усім.

Крім того, Коберник також наголошувала на проблемі з читанням. Зокрема, розрив зростає між результатами хлопців і дівчат у 32 бали, що дорівнює півтора рокам навчання.

"Тобто, якщо середня українська дівчинка 15 років читає як десятикласниця, то 15-річний хлопчик, читає наче він в середині 8-го класу", – пояснює освітянка.

Вона також наголосила на тому, що дослідження проводилося у 16 областях та місті Києві, тоді як в 9 областях моніторингу не було через безпекову ситуацію. Тож є дані лише тих дітей, які мають кращі умови для навчання.

"Фактично, це інформація про дві третини України, де можна організувати хоча б змішане навчання і відповідно - очне тестування. В дев’яти областях не було можливості для повноцінної вибірки обрати хоча б 30 закладів освіти на всю область, в яких би можна було очно провести дослідження. Тобто, це дані тих дітей, хто має кращі умови для навчання. І відповідно ми нічого не знаємо про тих, хто навіть таких умов не має", – додала Коберник.

Звернув увагу на подібні результати і освітянин Віктор Громовий, під дописом якого розгорілась дискусія. Багато хто звинувачував батьків, які толерують дітям неповагу до школи та навчання. А дехто казав, що освіта нагадує імітацію, що починають робити і вчителі.

"Чому це так – очевидно: школа втратила авторитет, на жаль. Дбає про імітацію роботи, а не про роботу. І вчитель змушений імітувати роботу, замість того, щоби його зацікавлювали вкладати у себе і дбати про себе, щоби мати змогу подбати про викладання".

"Вседозволеність батькам і дітям призвела до катастрофи".

"Бо 60% того що вчать в наших школах це непотріб. А ще 70% совкових вчителів досі. Які в школі тільки, щоб потішити своє его через булінг і знущання над дітьми".

Стратегічна кураторка проєкту Зміст Олена Северенчук проаналізувавши звіт звернула увагу на те, що проблеми з читанням можуть виникнути через втрату здатності довго утримувати увагу на тексті. Крім того, у звіті також згадується поява феномену "hasty readers" — поспішні читачі, а також акцентується на скролу соцмереж. Саме тому дітям стає нестерпно читати довгий текст. До того ж, зʼявилося "цифрове читання" – швидкий перегляд стрічок і поверхневе опрацювання інформації.

Також підлітки стали швидше стомлюватися. Так, згідно з тестом, коректність відповідей найсильніше змінювалася наприкінці його проходження. Зниження рівня допитливості і наявність гаджетів теж впливає на навчання.

"По-перше, діти, втрачають здатність довго утримувати увагу на тексті. По-друге, зʼявився феномен, який OECD називає "hasty readers" — поспішні читачі. Це зміна уваги і стилю взаємодії з текстом. Наслідок, з-поміж іншого, скролу соцмереж. Читати довгий текст в буквальному сенсі фізично і емоційно нестерпно. OECD у передмові до PISA-2025 називає серед можливих пояснень зменшення читання для задоволення та перехід до цифрового читання, тобто швидкого перегляду стрічок і поверхневого опрацювання інформації", – пише Северенчук.

Не оминув увагою результати PISA 2025 і переможець премії Global Teacher Prize Ukraine 2021 року, вчитель української мови та літератури Артур Пройдаков. Він підкреслив на різниці рівнів читання між хлопцями і дівчатами, а також, що результат дітей із селищ і міст приблизно еквівалентний трьом рокам навчання. Педагог закликав не завершувати розмови "діти мало читають", адже дослідження перевіряє не кількість книжок. Саме тому виникає запитання, чи вчать у школі дітей думати за допомогою тексту.

Пройдаков також запропонував чотири кроки для зміни ситуації.

Нагадаємо, українські 15-річні школярі мають у середньому 431 бал із математики за результатами міжнародного дослідження PISA 2025*. У 2022 році цей показник становив 440 балів, у 2018-му – 453. Базового рівня математичної грамотності (рівня 2 або вище) досягають 54% учнів. Відтак, майже половина школярів – 46% не демонструють мінімального набору математичних знань і вмінь. До найвищих рівнів (5–6) доходять лише 2,6% підлітків. 

*Міжнародне дослідження якості освіти PISA (Programme for International Student Assessment), започатковане Організацією економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) у 2000 році, є одним із найавторитетніших джерел інформації про якість шкільної освіти у світі. У 2025 році відбувся дев’ятий цикл дослідження, у якому взяла участь 91 країна/економіка. 

PISA оцінює не відтворення шкільної програми, а те, наскільки 15-річні підлітки здатні застосовувати знання й уміння в нових життєвих ситуаціях: аналізувати інформацію, міркувати, розв’язувати проблеми та робити обґрунтовані висновки.

Раніше OBOZ.UA розповідав, що PISA 2025 виявила колосальний розрив між міськими та сільськими учнями.

Тільки перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та Viber. Не ведіться на фейки!