Поки інші критикують. В Україні знайшли школу, яка впоралася з оцінюванням за групами результатів: у чому її феномен

Дніпрорудненська школа у Запорізькій області запровадила оцінювання учнів за групами та тепер надає консультації іншим закладам освіти. Найпершим кроком педагогів стало використання досвіду початкової ланки, після чого було створено робочу групу.

Відео дня

Директорка школи Людмила Герасименко в інтервʼю Вчися. Медіа ділиться, що у робочу групу увійшла адміністрації та вчителі-пілотники, які проаналізували вимоги державних стандартів і навчальних програм, визначили, що саме треба оцінювати, які критерії для цього використовувати, як відстежувати прогрес учнів протягом семестру і як правильно переносити підсумкові результати в журнал. Створену модель апробовували протягом року і тільки після цього запровадили у закладі освіти.

За словами Герасименко, ще одним ефективним досвідом для комплексного оцінювання стали щоденники спостережень. Завдяки цьому інструменту вдалося фіксувати розвиток дитини та оцінювати компетентності, а наприкінці семестру перетворити спостереження на оцінки за групами результатів.

"Звісно, в учителів має бути внутрішня мотивація в усьому розібратися. Якщо я, як вчителька інтегрованого курсу літератур, із самого початку розуміла, що, наприклад, "Сприймає усну інформацію на слух/Аудіювання" точно не звична нам до цього форма роботи одного окремого уроку (прослухав – дав відповіді на тестування), а саме група результатів тобто комплексне— це вже спостереження за усною взаємодією з можливістю формування її протягом семестру/року, – то я брала Держстандарт і модельну програму, прописувала собі в щоденнику спостережень, за якими індикаторами бачитиму, що дитина усно взаємодіє з текстом", – ділиться Герасименко.

За її словами, саме завдяки тому, що батьки, учні та вчителі мали досвід з новим оцінюванням, у них не виникло питань щодо нововведень. Педагогиня припускає, що не кожен розбирався та вбачав різницю між аудіюванням як окремою формою роботи та аудіюванням як окремою групою результатів.

Заступниця директорки закладу освіти та шкільна викладачка географії й біології Жанна Разієвська зауважує, що масових змін в оцінюванні не відбувається, а вчителі мають побачити взаємозвʼязок, коли певна робота на уроці відповідає певній групі результатів. На думку освітянки, педагоги мають змінити завдання з акцентом на розвиток компетентностей та зрозуміти, якій саме групі результатів воно відповідатиме.

"Мені, філологу, складно уявити, як можна одну комплексну роботу розробити за всіма чотирма групами результатів, щоб встигнути за урок її оцінити, щоб діти встигли її виконати. Для мене це поки задачка із зірочкою – якісні комплексні роботи як для поточного, так і для підсумкового оцінювання. Але мені хотілося б сісти й розібратися з прикладами таких розробок або скласти їх. Бо зараз основна проблема впирається в розроблення компетентнісних завдань, на які може йти декілька годин підготовки до уроку" – каже Герасименко.

За її словами, якщо починати запроваджувати нову систему оцінювання лише зараз, то це буде непросто. Адже, треба вивчити нормативну базу, розібратися з критеріями, ознайомитися з механізмом оцінювання за групами результатів, провести роботу з батьками.

Крім того, директорка зауважує, що досі немає випускників університетів, які б готувалися за програмою підготовки вчителів НУШ, а частина освітян не прагне докладати зусиль та перебудовуватися, щоб працювати по-іншому. Герасименко підкреслює, що варто більше розповідати про реформу Нової української школи та ділитися історіями, які працюють за цією програмою.

Раніше OBOZ.UA розповідав, що освітня омбудсменка запропонувала дати право педагогічній раді закладу освіти обирати або нові, або старі підходи в оцінюванні школярів протягом двох років.

Тільки перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та Viber. Не ведіться на фейки!